повторення
ПОВТО́РЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. повтори́ти, повторя́ти і повтори́тися, повторя́тися.
Максим не може не бачити, з якою ретельністю Білецькі відшліфовують кожен трюк, як він з кожним повторенням стає все ефектнішим (Д. Ткач);
Він знаходить у них [доносах] повторення виразів і, дбаючи про стиль, починає придумувати інші фрази (М. Стельмах).
2. Фраза, думка і т. ін., що повторюється (у мовленні, в літературному чи музичному творі і т. ін.).
Незважаючи на силу-силенну персонажів, які багато разів згадуються, Микита Годованець ніколи не збивається на повторення (із журн.).
3. перен. Той, хто (або те, що) є точною копією кого-, чого-небудь, має повну подібність до когось, чогось.
Таке дивне і навіть казкове повторення Надії .. її донька Іванка (М. Чабанівський);
Спливав день за днем. І кожен з них був точним повторенням минулого (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)