повторений
ПОВТО́РЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до повтори́ти.
Стриманим гірким докором лунали повторені слова пісні... (С. Васильченко);
І ходив, і все говорив сам собі: “Мирна робота Господеві, а не кров живущих”, – і від тої фрази, несвідомо повтореної десять-двадцять разів, душа сповнялася тихою благостю й теплом, а уста хотіли співати (Г. Хоткевич);
Іверієць зраділо закивав головою, знов щось проговорив довге й палке, Ярослав розібрав кілька разів повторене слово “Мстислав”; цього князеві було вже досить, щоб збагнути, яку славу мав його брат ще в Тмутаракані серед будівничого люду (П. Загребельний);
Перехрест, хоч дещо вже розумів по-турецьки, втямив тільки кілька слів: “гяур оглу” – гяурове поріддя, та “аллахю екбер” – великий аллах, повторене кілька разів (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)