повторений

ПОВТО́РЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до повтори́ти.

Стриманим гірким докором лунали повторені слова пісні... (С. Васильченко);

І ходив, і все говорив сам собі: “Мирна робота Господеві, а не кров живущих”, – і від тої фрази, несвідомо повтореної десять-двадцять разів, душа сповнялася тихою благостю й теплом, а уста хотіли співати (Г. Хоткевич);

Іверієць зраділо закивав головою, знов щось проговорив довге й палке, Ярослав розібрав кілька разів повторене слово “Мстислав”; цього князеві було вже досить, щоб збагнути, яку славу мав його брат ще в Тмутаракані серед будівничого люду (П. Загребельний);

Перехрест, хоч дещо вже розумів по-турецьки, втямив тільки кілька слів: “гяур оглу” – гяурове поріддя, та “аллахю екбер” – великий аллах, повторене кілька разів (Ю. Мушкетик).