повтор

ПОВТО́Р, у, ч.

1. Те саме, що повто́рення.

– Я не хочу завдавати собі душевних мук, – тоном механічного повтору одмовила Марія (Ю. Бедзик);

Для уникнення зайвих повторів, для зручності користування [бібліографічним покажчиком] краще всі рецензії подавати після опису рецензованої праці (з наук. літ.);

Повтор підмета, вираженого іменником, в творах Шевченка зустрічається переважно в називних реченнях (з навч. літ.).

2. Художній прийом, який виявляється у повторенні в певній послідовності однакових звуків, слів, фраз і т. ін.

Надаючи великого значення музичності мови, Коцюбинський вдавався до алітерацій, асонансів.., звукових анафор та повторів (з газ.);

Будь-який словесний, фразовий чи звуковий повтор у художньому тексті ритмізує його (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повтор — (в літературних творах) повторення, рефрен. Словник синонімів Полюги
  2. повтор — повто́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. повтор — Стилістичий прийом, яким можна створювати нові стилістичні засоби і фігури, бо він може охоплювати мовні одиниці всіх рівнів — звуки, морфеми, форми слова, словосполучення, речення, строфи: Земле Шевченкова, земле Франкова, Ниво, засіяна щастям-добром... Словник стилістичних термінів
  4. повтор — -у, ч. 1》 Те саме, що повторення. 2》 Художній прийом, що виявляється у повторенні в певній послідовності однакових звуків, слів, фраз і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. повтор — ПОВТО́Р (художній прийом), ПОВТО́РЕННЯ, РЕФРЕ́Н спец., розм. Тихше звучить повтор останніх слів з приймача у хаті Морозів: Ой, вийди, вийди, серце-дівчино, Та промов до мене слово (А. Словник синонімів української мови
  6. повтор — ПОВТО́Р, у, ч. 1. Те саме, що повто́рення. — Я не хочу завдавати собі душевних мук, — тоном механічного повтору одмовила Марія (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах