повтор
ПОВТО́Р, у, ч.
1. Те саме, що повто́рення.
— Я не хочу завдавати собі душевних мук, — тоном механічного повтору одмовила Марія (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 132);
Для уникнення зайвих повторів, для зручності користування [бібліографічним покажчиком] краще всі рецензії подавати після опису рецензованої праці (Рад. літ-во, 4, 1965, 91);
Повтор підмета, вираженого іменником, в творах Шевченка зустрічається переважно в називних реченнях (Курс. іст. укр. літ. мови, І, 1958, 251).
2. Художній прийом, який виявляється у повторенні в певній послідовності однакових звуків, слів, фраз і т. ін.
Надаючи великого значення музичності мови, Коцюбинський вдавався до алітерацій, асонансів.., звукових анафор та повторів (Літ. Укр., 26. IV 1963, 2);
Будь-який словесний, фразовий чи звуковий повтор у художньому тексті ритмізує його (Рад. літ-во, 6, 1966, 46).
Значення в інших словниках
- повтор — (в літературних творах) повторення, рефрен. Словник синонімів Полюги
- повтор — повто́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- повтор — Стилістичий прийом, яким можна створювати нові стилістичні засоби і фігури, бо він може охоплювати мовні одиниці всіх рівнів — звуки, морфеми, форми слова, словосполучення, речення, строфи: Земле Шевченкова, земле Франкова, Ниво, засіяна щастям-добром... Словник стилістичних термінів
- повтор — -у, ч. 1》 Те саме, що повторення. 2》 Художній прийом, що виявляється у повторенні в певній послідовності однакових звуків, слів, фраз і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повтор — ПОВТО́Р, у, ч. 1. Те саме, що повто́рення. – Я не хочу завдавати собі душевних мук, – тоном механічного повтору одмовила Марія (Ю. Словник української мови у 20 томах
- повтор — ПОВТО́Р (художній прийом), ПОВТО́РЕННЯ, РЕФРЕ́Н спец., розм. Тихше звучить повтор останніх слів з приймача у хаті Морозів: Ой, вийди, вийди, серце-дівчино, Та промов до мене слово (А. Словник синонімів української мови