пожартувати
ЖАРТУВА́ТИ з ким і без додатка (говорити або робити що-небудь заради сміху, забави), ШУТКУВА́ТИ розм., ЧУДИ́ТИ розм. — Док.: пожартува́ти, пошуткува́ти. По обличчю сержанта не можна було вгадати, жартує він чи говорить серйозно (О. Гончар); Соломія танцювала, щебетала з усіма, жартувала (І. Нечуй-Левицький); Думали дітки — шуткує батько, але він усе далі й далі од'їжджав, немилосердно б'ючи коня (Г. Хоткевич); Ніхто краще п'яного не зіграє, як Тихін, — чудить добре вміє (К. Гордієнко).
Словник синонімів української мови