Словник синонімів української мови

пожмакати

М'Я́ТИ (стискаючи, деформувати, робити м'яким, перетворювати в м'яку масу); РОЗМИНА́ТИ (робити м'яким); ПРОМИНА́ТИ (дуже добре); ЖМА́КАТИ, ЖМАКУВА́ТИ, ЖУ́ЖМИТИ розм. (захоплюючи, здавлюючи щось, деформувати його); ПІДМИНА́ТИ (притискаючи, згинаючи чимсь важким); ПРИМИНА́ТИ (трохи); БГА́ТИ, МЕ́РВИТИ діал. (стискаючи в руках, скручуючи щось); ТЕРЕБИ́ТИ розм., ТЕРМОСИ́ТИ (ТЕРМОСУВА́ТИ) розм. (перебираючи пальцями). — Док.: зім'я́ти, пом'я́ти, розім'я́ти, пром'я́ти, пожма́кати, зіжма́кати (зжма́кати), пожмакува́ти, зжу́жмити, підім'я́ти, прим'я́ти, зібга́ти, побга́ти. Данько взяв із горнятка відталу грудку і, розглядаючи, поволі став м'яти, розминати її в пальцях (О. Гончар); Вона дуже хвилювалася, жмакала клаптик паперу в руках, боязно поглядала в зал (М. Чабанівський); .- Щасти вам доля, хлопці. Не забувайте моєї господи. Як нема моїх синочків, хоч на чужих подивлюся. — І, низько нахиливши голову, пішла до хати, жмакуючи рукавом підібраний хвартух (М. Стельмах); Він ішов швидко, підминаючи ногами шорстке бадилля кукурудзи (М. Чабанівський); Олександра подалась на два ступені наперед і вклонилась старшині, бгаючи в руках червону хусточку (М. Коцюбинський); — Мудрий Федір Йосипович.. Все на нас покладає. — Звичайно, звичайно... На кого ж більше, — розгублено промимрив Сіренко, нервово мервлячи свою ріденьку борідку (М. Ю. Тарнавський); Аркадій Петрович теребив в руці серветку (М. Коцюбинський); Стяг (Івонька) свою облуплену шапку з голови й, термосячи її в руках, став жалібно просити (Грицько Григоренко).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. пожмакати — пожма́кати дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. пожмакати — -аю, -аєш і рідко пожмакувати, -ую, -уєш, док., перех., розм. Те саме, що зім'яти 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пожмакати — ПОЖМА́КАТИ, аю, аєш і рідко ПОЖМАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що рідше кого, розм. Захопивши, здавити, пом'яти щось. Пальці нервово пожмакали газетний лист (І. Кириленко); * Образно. Роки постирали колись різкі риси [обличчя], закруглили, пожмакали їх (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
  4. пожмакати — ПОЖМА́КАТИ, аю, аєш і рідко ПОЖМАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Те саме, що зім’я́ти 1. Пальці нервово пожмакали газетний лист (Кир., Вибр., 1960, 106); *Образно. Роки постирали колись різкі риси [обличчя], закруглили, пожмакали їх (Мушк., Серце.., 1962, 285).  Словник української мови в 11 томах
  5. пожмакати — Пожмакати, -каю, -єш гл. Скомкать (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка