пожмакований

ЗІМ'Я́ТИЙ прикм. (який зім'явся чи якого зім'яли), ПОМ'Я́ТИЙ, М'Я́ТИЙ, ПО́БГАНИЙ, ЗЖМА́КАНИЙ (ЗІЖМА́КАНИЙ) розм., ПОЖМА́КАНИЙ розм., ЗАЖМА́КАНИЙ розм., ПОЖМАКО́ВАНИЙ рідко. Ольга взяла зім'ятий і брудний лист (Я. Галан); Йонька вискочив у білій пожмаканій сорочці, пом'ятих вузеньких штаненятах, в чоботях босоніж (Григорій Тютюнник); В плащі, який не кидається в очі, У капелюсі, м'ятому, старому, Вапцаров сам виходить серед ночі Із потайного і глухого дому (П. Воронько); Комірчик на шиї та рукавички були побгані, нечисті (І. Нечуй-Левицький); Двадцять три карбованці тридцять дві копійки опинилися знову в Юриній кишені, під зжмаканим носовичком (Ю. Смолич); Хоч прекрасні блакитні очі молодої жінки були сухі, мокра, зіжмакана хустка в руках свідчила про те, що вона плакала ще до розмови (І. Ле).

Значення в інших словниках

1. пожмакований — пожмако́ваний дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. пожмакований — див. зім'ятий  Словник синонімів Вусика
3. пожмакований — -а, -е, рідко. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пожмакувати. 2》 у знач. прикм. Те саме, що зім'ятий 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пожмакований — ПОЖМАКО́ВАНИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. пас. до пожмакува́ти. Перед собою він бачив не пожмаковані кров'ю бинти й не мертво стерильні стіни шпиталю, .. а титанічне безмір'я снігів і хмар (М. Стельмах). 2. у знач. прикм. Те саме, що зім'я́тий...  Словник української мови у 20 томах
5. пожмакований — ПОЖМАКО́ВАНИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пожмакува́ти. Перед собою він бачив не пожмаковані кров’ю бинти й не мертво стерильні стіни шпиталю,.. а титанічне безмір’я снігів і хмар (Стельмах, Правда.., 1961, 12). 2. у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах