поздоровішати

ЗДОРО́ВШАТИ (ставати більш здоровим), МІЦНІ́ТИ, МІЦНІ́ШАТИ, ЗДОРОВІ́ШАТИ розм., ЗДОРОВІ́ТИ розм., КРІ́ПНУТИ розм., ДУ́ЖЧАТИ розм., ПІДДУ́ЖУВАТИ розм.; ОЗДОРО́ВЛЮВАТИСЯ, ОЗДОРОВЛЯ́ТИСЯ (перев. за допомогою якихось оздоровчих заходів, лікування, відпочинку і т. ін.). — Док.: поздоро́вшати, зміцні́ти, зміцні́шати, поздорові́шати, поздорові́ти, оздорові́ти рідко окрі́пнути, поду́жчати, підду́жати, оздорови́тися. Була (вода) смачна, солодка, запашна, і він одчув, як від її міцної снаги здоровшає все його тіло (Є. Гуцало); Тож рости і міцній, мій смуглявий, замріяний сину (С. Крижанівський); Від розваги люди здоровішають (Л. Смілянський); Вода у їй (річці), як скло, чиста, а нап'єшся було — так і чуєш, що здоровієш (Панас Мирний); Другого дня він піддужав настільки, що пополудні міг устати і вийти на свіже повітря (І. Франко); Мільйони людей оздоровлюються в Криму. — Пор. виду́жувати.

Значення в інших словниках

1. поздоровішати — поздорові́шати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поздоровішати — -аю, -аєш, розм. Док. до здоровішати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поздоровішати — ПОЗДОРОВІ́ШАТИ, аю, аєш, розм. Док. до здорові́шати. Минуло вже два роки, як Ганна пішла за Демида. За цей час вона, видимо, поздоровішала, щоки почервоніли (Б. Грінченко); Він останнім часом поздоровішав, зміцнів (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. поздоровішати — ПОЗДОРОВІ́ШАТИ, аю, аєш, розм. Док. до здорові́шати. Минуло вже два роки, як Ганна пішла за Демида. За цей час вона, видимо, поздоровішала, щоки почервоніли (Гр., II, 1963, 158); Він останнім часом поздоровішав, зміцнів (Гончар, Земля.., 1947, 68).  Словник української мови в 11 томах
5. поздоровішати — Поздоровішати, -шаю, -єш гл. = поздоровшати. Спасибі невістці, я за нею поздоровішала. Кіевск. у.  Словник української мови Грінченка