Великий тлумачний словник сучасної мови

поздоровішати

поздорові́шати

-аю, -аєш, розм.

Док. до здоровішати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поздоровішати — поздорові́шати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. поздоровішати — ПОЗДОРОВІ́ШАТИ, аю, аєш, розм. Док. до здорові́шати. Минуло вже два роки, як Ганна пішла за Демида. За цей час вона, видимо, поздоровішала, щоки почервоніли (Б. Грінченко); Він останнім часом поздоровішав, зміцнів (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. поздоровішати — ЗДОРО́ВШАТИ (ставати більш здоровим), МІЦНІ́ТИ, МІЦНІ́ШАТИ, ЗДОРОВІ́ШАТИ розм., ЗДОРОВІ́ТИ розм., КРІ́ПНУТИ розм., ДУ́ЖЧАТИ розм., ПІДДУ́ЖУВАТИ розм.; ОЗДОРО́ВЛЮВАТИСЯ, ОЗДОРОВЛЯ́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
  4. поздоровішати — ПОЗДОРОВІ́ШАТИ, аю, аєш, розм. Док. до здорові́шати. Минуло вже два роки, як Ганна пішла за Демида. За цей час вона, видимо, поздоровішала, щоки почервоніли (Гр., II, 1963, 158); Він останнім часом поздоровішав, зміцнів (Гончар, Земля.., 1947, 68).  Словник української мови в 11 томах
  5. поздоровішати — Поздоровішати, -шаю, -єш гл. = поздоровшати. Спасибі невістці, я за нею поздоровішала. Кіевск. у.  Словник української мови Грінченка