позитура
I. ПО́ЗА (положення тіла людини або тварини у певний момент), ПОЗИ́ЦІЯ, ПОСТА́ВА, ПОЗИТУ́РА заст. Олена, що вважала нетактовним під час жалоби читати романи, зачитувалась тепер Біблією в поетичній позі (Ірина Вільде); Першого разу не міг уявити, як може людина, звикла бодай до елементарної чистоти, лягти долі в порох.. і спати в такій ганебній позиції! (В. Підмогильний); Стоїш ти й досі в мене перед очима, добра душе Товкачу, у твоїй веселій поставі, з твоєю стриженою головою (П. Куліш); Монументальну позитуру Антін, мабуть, вкрав з обкладок московського календаря, де намальований монумент Мініна та Пожарського (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови