позитивний
ПОЗИТИ́ВНИЙ (який виражає, містить у собі згоду, стверджує щось), СТВЕ́РДЛИВИЙ, СТВЕРДНИ́Й. Позитивна відповідь; Чи добре знаємо ми вчинки й поведінку своїх дітей? Більшість батьків, мабуть, дасть ствердну відповідь (з газети).
ПОХВА́ЛЬНИЙ (гідний схвалення), ХВАЛЬНИ́Й, ПОЗИТИ́ВНИЙ. Обов'язки чемності вимагали (від Наливайка) говорити компліменти господареві, що має такий похвальний смак у малярстві (І. Ле); Мав (Дорко) хвальну звичку не кидати незробленого (О. Маковей); Васькові і його товаришам властиві не тільки позитивні, але й негативні вчинки, як воно й буває в житті дітвори (О. Донченко).
СЕРЙО́ЗНИЙ (який вдумливо, розважливо ставиться до життя, справи і т. ін., не здатний до легковажності), ПОВА́ЖНИЙ, СТАТЕ́ЧНИЙ, ВДУ́МЛИВИЙ, РОЗВА́ЖЛИВИЙ, ПОВА́ЖЛИВИЙ рідко, ПОЗИТИ́ВНИЙ. Він майже не посміхається при бійцях і зовсім не усміхається при жінках: він хотів здаватися більш серйозним, ніж був насправді (Григорій Тютюнник); Господарі й гості сидять поважні, зосереджені (В. Гжицький); — Людина він статечна, розсудлива, може, щось і надумає (М. Чабанівський); Люди в Кам'яній Діброві Захара поважали і як заповзятого молодого лісовода, і як вдумливого та принципового громадянина (І. Ле).
Словник синонімів української мови