1. Словник синонімів української мови

позитивний

ПОЗИТИ́ВНИЙ (який виражає, містить у собі згоду, стверджує щось), СТВЕ́РДЛИВИЙ, СТВЕРДНИ́Й. Позитивна відповідь; Чи добре знаємо ми вчинки й поведінку своїх дітей? Більшість батьків, мабуть, дасть ствердну відповідь (з газети).

ПОХВА́ЛЬНИЙ (гідний схвалення), ХВАЛЬНИ́Й, ПОЗИТИ́ВНИЙ. Обов'язки чемності вимагали (від Наливайка) говорити компліменти господареві, що має такий похвальний смак у малярстві (І. Ле); Мав (Дорко) хвальну звичку не кидати незробленого (О. Маковей); Васькові і його товаришам властиві не тільки позитивні, але й негативні вчинки, як воно й буває в житті дітвори (О. Донченко).

СЕРЙО́ЗНИЙ (який вдумливо, розважливо ставиться до життя, справи і т. ін., не здатний до легковажності), ПОВА́ЖНИЙ, СТАТЕ́ЧНИЙ, ВДУ́МЛИВИЙ, РОЗВА́ЖЛИВИЙ, ПОВА́ЖЛИВИЙ рідко, ПОЗИТИ́ВНИЙ. Він майже не посміхається при бійцях і зовсім не усміхається при жінках: він хотів здаватися більш серйозним, ніж був насправді (Григорій Тютюнник); Господарі й гості сидять поважні, зосереджені (В. Гжицький); — Людина він статечна, розсудлива, може, щось і надумає (М. Чабанівський); Люди в Кам'яній Діброві Захара поважали і як заповзятого молодого лісовода, і як вдумливого та принципового громадянина (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позитивний — позити́вний 1 прикметник ствердливий; який заслуговує схвалення; який дає бажані, потрібні результати; який свідчить про наявність чого-небудь; діловий, практичний; який ґрунтується на досвіді, фактах — арх. Орфографічний словник української мови
  2. позитивний — (- відповідь) ствердний, ствердливий; (наслідок) очікуваний, сподіваний, передбачуваний; (факт) привабливий, похвальний; (відгук) схвальний; (заряд) додатній; (- людину) порядний, фр. путящий, УР. світлий. Словник синонімів Караванського
  3. позитивний — I -а, -е. 1》 Який виражає, містить згоду, стверджує що-небудь; ствердливий. Позитивна відповідь. Позитивне рішення. || Який підтверджує наявність сподіваного, передбачуваного, відповідає очікуваному. Позитивний результат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. позитивний — Додатний, (див. противн. негатив) Словник чужослів Павло Штепа
  5. позитивний — ПОЗИТИ́ВНИЙ¹, а, е. 1. Який виражає, містить у собі згоду, стверджує що-небудь; ствердний. Позитивна відповідь; Позитивне рішення; // Який підтверджує наявність сподіваного, передбачуваного, відповідає очікуваному. Позитивний результат. Словник української мови у 20 томах
  6. позитивний — позити́вний (лат. positivus) 1. Заснований на досвіді, фактах, реальний. Протилежне – негативний. 2. матем. Додатний, більший від нуля. 3. Той, що стосується позитиву. 4. Сприятливий, схвальний; ствердний. 5. П-а філософія – див. позитивізм. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. позитивний — Позити́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. позитивний — ПОЗИТИ́ВНИЙ¹, а, е. 1. Який виражає, містить у собі згоду, стверджує що-небудь; ствердливий. Позитивна відповідь; Позитивне рішення; // Який підтверджує наявність сподіваного, передбачуваного, відповідає очікуваному. Позитивний результат. Словник української мови в 11 томах
  9. позитивний — рос. позитивный (латин. ровШуиз) — 1. Заснований на досвіді, фактах, реальний. Протилежне — негативний. 2. Сприятливий, схвальний, ствердний. Eкономічна енциклопедія