1. Великий тлумачний словник сучасної мови

позитивний

позити́вний

I -а, -е.

1》 Який виражає, містить згоду, стверджує що-небудь; ствердливий. Позитивна відповідь. Позитивне рішення.

|| Який підтверджує наявність сподіваного, передбачуваного, відповідає очікуваному. Позитивний результат.

Позитивний акцепт — акцепт, який передбачає письмову згоду покупця товару на оплату кожної платіжної вимоги продавця.

2》 Який заслуговує схвалення; який дає бажані, потрібні результати.

|| у знач. ім. позитивне, -ного, с. Те, що заслуговує схвалення; те, що дає бажані, потрібні результати.

|| Який виражає, містить схвалення; схвальний.

3》 Який має високі моральні якості, властивості; вчинки, діяльність якого викликають схвалення (про людину).

|| Діловий, практичний, статечний.

4》 мат. Який представляє собою величину, взяту зі знаком "плюс", більшу, ніж нуль. Позитивне число.

5》 заст. Який ґрунтується на досвіді, фактах.

|| рідко. Реальний, матеріальний; прот. уявний.

Позитивна філософія — те саме, що позитивізм 1.

Позитивне право юр. — право, встановлене державою, волею законодавця, на відміну від природного права.

6》 Електричний заряд, який мають протони, позитрони і т. ін. Позитивний заряд.

II -а, -е.

Прикм. до позитив.

|| Який служить для одержання позитивів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позитивний — позити́вний 1 прикметник ствердливий; який заслуговує схвалення; який дає бажані, потрібні результати; який свідчить про наявність чого-небудь; діловий, практичний; який ґрунтується на досвіді, фактах — арх. Орфографічний словник української мови
  2. позитивний — (- відповідь) ствердний, ствердливий; (наслідок) очікуваний, сподіваний, передбачуваний; (факт) привабливий, похвальний; (відгук) схвальний; (заряд) додатній; (- людину) порядний, фр. путящий, УР. світлий. Словник синонімів Караванського
  3. позитивний — Додатний, (див. противн. негатив) Словник чужослів Павло Штепа
  4. позитивний — ПОЗИТИ́ВНИЙ¹, а, е. 1. Який виражає, містить у собі згоду, стверджує що-небудь; ствердний. Позитивна відповідь; Позитивне рішення; // Який підтверджує наявність сподіваного, передбачуваного, відповідає очікуваному. Позитивний результат. Словник української мови у 20 томах
  5. позитивний — позити́вний (лат. positivus) 1. Заснований на досвіді, фактах, реальний. Протилежне – негативний. 2. матем. Додатний, більший від нуля. 3. Той, що стосується позитиву. 4. Сприятливий, схвальний; ствердний. 5. П-а філософія – див. позитивізм. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. позитивний — ПОЗИТИ́ВНИЙ (який виражає, містить у собі згоду, стверджує щось), СТВЕ́РДЛИВИЙ, СТВЕРДНИ́Й. Позитивна відповідь; Чи добре знаємо ми вчинки й поведінку своїх дітей? Більшість батьків, мабуть, дасть ствердну відповідь (з газети). Словник синонімів української мови
  7. позитивний — Позити́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. позитивний — ПОЗИТИ́ВНИЙ¹, а, е. 1. Який виражає, містить у собі згоду, стверджує що-небудь; ствердливий. Позитивна відповідь; Позитивне рішення; // Який підтверджує наявність сподіваного, передбачуваного, відповідає очікуваному. Позитивний результат. Словник української мови в 11 томах
  9. позитивний — рос. позитивный (латин. ровШуиз) — 1. Заснований на досвіді, фактах, реальний. Протилежне — негативний. 2. Сприятливий, схвальний, ствердний. Eкономічна енциклопедія