позитивний
ПОЗИТИ́ВНИЙ¹, а, е.
1. Який виражає, містить у собі згоду, стверджує що-небудь; ствердливий.
Позитивна відповідь; Позитивне рішення;
// Який підтверджує наявність сподіваного, передбачуваного, відповідає очікуваному.
Позитивний результат.
2. Який заслуговує схвалення; який дає бажані, потрібні результати.
Се був, очевидно, чоловік, який знав, що і пощо робить, а чуючи за собою.. позитивну працю, глядить кождому сміло в очі (Фр., IV, 1950, 300);
Нічого мудрішого, тоншого ми не можемо придумати, як силою позитивного прикладу виховувати наше суспільство, вчителями котрого нас [митців] держава покликала бути! (Довж., III, 1960, 206);
Васькові і його товаришам властиві не тільки позитивні, але й негативні вчинки, як воно й буває в житті дітвори (Донч., VI, 1957, 602);
// у знач. ім. позити́вне, ного, с. Те, що заслуговує схвалення; те, що дає бажані, потрібні результати.
Ясна річ, що в центрі нашої уваги повинні стояти риси нового, те позитивне, що на очах росте і міцніє в культурі та побуті народу (Рильський, III, 1956, 163);
Він і до цієї рекомендації чув про Рудківського багато дечого позитивного (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 81);
// Який виражає, містить у собі схвалення; схвальний.
Його роботі навіть вибагливий Іван Антонович дав позитивну оцінку (Гончар, III, 1959, 238);
Відгуки читача на [мою] книгу «Вони не пройшли» — в основному позитивні (Смолич, Розм. з чит., 1953, 159).
3. Який має високі моральні якості, властивості; вчинки, діяльність якого викликають схвалення (про людину).
Однією з головних особливостей позитивного героя радянської літератури є його активність, наступальний характер його дій (Талант.., 1958, 36);
// Діловий, практичний, статечний.
Ворог усякого сентименталізму, він поглядав на світ холодним оком анатома.. Одним словом, був се чоловік наскрізь «позитивний» і реальний (Фр., II, 1950, 292).
4. заст. Який грунтується на досвіді, фактах.
Усе наше знання — релятивне тим, що абсолютна правда самою природою речі закрита перед нами. Люди позитивного знання чують се найліпше і завсіди мовлять: ось тут і тут ми стоїмо на твердому грунті правди, наскілько [наскільки] вона взагалі доступна нашому пізнаванню (Фр., III, 1950, 256);
// рідко. Реальний, матеріальний; протилежне уявний.
От з відьомської оселі Знов ми сходимо в долину: Ми ступаємо ногами Знов на позитивний грунт (Л. Укр., IV, 1954, 192).
∆ Позити́вна філосо́фія — те саме, що позитиві́зм 1.
5. Належний до того виду електрики, що її елементарними частинками є протони, позитрони і т. ін.
— Ядро будь-якого елемента несе позитивний заряд.. Навколо рухаються електрони, від’ємний заряд яких ніби врівноважує позитивний заряд ядра (Наука.., 12, 1956, 4);
За позитивний заряд приймається заряд, який з’являється при електризації скляної палички тертям об шовк (Курс фізики, III, 1956, 6);
*Образно. — В твоїй душі саме бродять ліричні позитивні заряди… Вгадав? (Гончар, Тронка, 1963, 115).
ПОЗИТИВНИЙ², а, е. Прикм. до позити́в.
Щоб створити цей документальний фільм [«Як це було»].., вони переглянули понад 40 тисяч метрів позитивної плівки (Укр.. кіномист., І, 1959, 35);
Скрізь, куди не глянеш, — вилискує плівка. Вона сушиться на барабанах — негативна й позитивна (Ю. Янов., II, 1958, 98);
// Який служить для одержання позитивів.
Фотоматеріали поділяються на негативні і позитивні..; на позитивних фотоматеріалах.. друкують з негативів позитиви (Довідник фот., 1959, 22).
Значення в інших словниках
- позитивний — позити́вний 1 прикметник ствердливий; який заслуговує схвалення; який дає бажані, потрібні результати; який свідчить про наявність чого-небудь; діловий, практичний; який ґрунтується на досвіді, фактах — арх. Орфографічний словник української мови
- позитивний — (- відповідь) ствердний, ствердливий; (наслідок) очікуваний, сподіваний, передбачуваний; (факт) привабливий, похвальний; (відгук) схвальний; (заряд) додатній; (- людину) порядний, фр. путящий, УР. світлий. Словник синонімів Караванського
- позитивний — I -а, -е. 1》 Який виражає, містить згоду, стверджує що-небудь; ствердливий. Позитивна відповідь. Позитивне рішення. || Який підтверджує наявність сподіваного, передбачуваного, відповідає очікуваному. Позитивний результат. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позитивний — Додатний, (див. противн. негатив) Словник чужослів Павло Штепа
- позитивний — ПОЗИТИ́ВНИЙ¹, а, е. 1. Який виражає, містить у собі згоду, стверджує що-небудь; ствердний. Позитивна відповідь; Позитивне рішення; // Який підтверджує наявність сподіваного, передбачуваного, відповідає очікуваному. Позитивний результат. Словник української мови у 20 томах
- позитивний — позити́вний (лат. positivus) 1. Заснований на досвіді, фактах, реальний. Протилежне – негативний. 2. матем. Додатний, більший від нуля. 3. Той, що стосується позитиву. 4. Сприятливий, схвальний; ствердний. 5. П-а філософія – див. позитивізм. Словник іншомовних слів Мельничука
- позитивний — ПОЗИТИ́ВНИЙ (який виражає, містить у собі згоду, стверджує щось), СТВЕ́РДЛИВИЙ, СТВЕРДНИ́Й. Позитивна відповідь; Чи добре знаємо ми вчинки й поведінку своїх дітей? Більшість батьків, мабуть, дасть ствердну відповідь (з газети). Словник синонімів української мови
- позитивний — Позити́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- позитивний — рос. позитивный (латин. ровШуиз) — 1. Заснований на досвіді, фактах, реальний. Протилежне — негативний. 2. Сприятливий, схвальний, ствердний. Eкономічна енциклопедія