позитивний
ПОЗИТИ́ВНИЙ¹, а, е.
1. Який виражає, містить у собі згоду, стверджує що-небудь; ствердний.
Позитивна відповідь; Позитивне рішення;
// Який підтверджує наявність сподіваного, передбачуваного, відповідає очікуваному.
Позитивний результат.
2. Який заслуговує схвалення; який дає бажані, потрібні результати.
Се був, очевидно, чоловік, який знав, що і пощо робить, а чуючи за собою .. позитивну працю, глядить кождому сміло в очі (І. Франко);
Нічого мудрішого, тоншого ми не можемо придумати, як силою позитивного прикладу виховувати наше суспільство. (О. Довженко);
Васькові і його товаришам властиві не тільки позитивні, але й негативні вчинки, як воно й буває в житті дітвори (О. Донченко);
// у знач. ім. позити́вне, ного, с. Те, що заслуговує схвалення; те, що дає бажані, потрібні результати.
Ясна річ, що в центрі нашої уваги повинні стояти риси нового, те позитивне, що на очах росте і міцніє в культурі та побуті народу (М. Рильський);
Він і до цієї рекомендації чув про Рудківського багато дечого позитивного (Д. Бедзик);
// Який виражає, містить у собі схвалення; схвальний.
Його роботі навіть вибагливий Іван Антонович дав позитивну оцінку (О. Гончар);
Відгуки читача на [мою] книгу “Вони не пройшли” – в основному позитивні (Ю. Смолич).
3. Який має високі моральні якості, властивості; вчинки, діяльність якого викликають схвалення (про людину).
Однією з головних особливостей позитивного літературного героя є його активність, наступальний характер його дій (з публіц. літ.);
// Діловий, практичний, статечний.
Ворог усякого сентименталізму, він поглядав на світ холодним оком анатома .. Одним словом, був се чоловік наскрізь “позитивний” і реальний (І. Франко).
4. заст. Який ґрунтується на досвіді, фактах.
Усе наше знання – релятивне тим, що абсолютна правда самою природою речі закрита перед нами. Люди позитивного знання чують се найліпше і завсіди мовлять: ось тут і тут ми стоїмо на твердому ґрунті правди, наскілько [наскільки] вона взагалі доступна нашому пізнаванню (І. Франко);
// рідко. Реальний, матеріальний; протилежне уявний.
От з відьомської оселі Знов ми сходимо в долину: Ми ступаємо ногами Знов на позитивний ґрунт (Леся Українка).
5. фіз. Належний до того виду електрики, що її елементарними частинками є протони, позитрони і т. ін.
– Ядро будь-якого елемента несе позитивний заряд .. Навколо рухаються електрони, від'ємний заряд яких ніби врівноважує позитивний заряд ядра (з наук.-попул. літ.);
За позитивний заряд приймається заряд, який з'являється при електризації скляної палички тертям об шовк (з навч. літ.);
* Образно. – В твоїй душі саме бродять ліричні позитивні заряди... Вгадав? (О. Гончар).
ПОЗИТИ́ВНИЙ², а, е.
Прикм. до позити́в 1.
Щоб створити цей документальний фільм [“Як це було”].., вони переглянули понад 40 тисяч метрів позитивної плівки (з наук. літ.);
Скрізь, куди не глянеш, – вилискує плівка. Вона сушиться на барабанах – негативна й позитивна (Ю. Яновський);
// Який служить для одержання позитивів.
Фотоматеріали поділяються на негативні і позитивні..; на позитивних фотоматеріалах .. друкують з негативів позитиви (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- позитивний — позити́вний 1 прикметник ствердливий; який заслуговує схвалення; який дає бажані, потрібні результати; який свідчить про наявність чого-небудь; діловий, практичний; який ґрунтується на досвіді, фактах — арх. Орфографічний словник української мови
- позитивний — (- відповідь) ствердний, ствердливий; (наслідок) очікуваний, сподіваний, передбачуваний; (факт) привабливий, похвальний; (відгук) схвальний; (заряд) додатній; (- людину) порядний, фр. путящий, УР. світлий. Словник синонімів Караванського
- позитивний — I -а, -е. 1》 Який виражає, містить згоду, стверджує що-небудь; ствердливий. Позитивна відповідь. Позитивне рішення. || Який підтверджує наявність сподіваного, передбачуваного, відповідає очікуваному. Позитивний результат. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позитивний — Додатний, (див. противн. негатив) Словник чужослів Павло Штепа
- позитивний — позити́вний (лат. positivus) 1. Заснований на досвіді, фактах, реальний. Протилежне – негативний. 2. матем. Додатний, більший від нуля. 3. Той, що стосується позитиву. 4. Сприятливий, схвальний; ствердний. 5. П-а філософія – див. позитивізм. Словник іншомовних слів Мельничука
- позитивний — ПОЗИТИ́ВНИЙ (який виражає, містить у собі згоду, стверджує щось), СТВЕ́РДЛИВИЙ, СТВЕРДНИ́Й. Позитивна відповідь; Чи добре знаємо ми вчинки й поведінку своїх дітей? Більшість батьків, мабуть, дасть ствердну відповідь (з газети). Словник синонімів української мови
- позитивний — Позити́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- позитивний — ПОЗИТИ́ВНИЙ¹, а, е. 1. Який виражає, містить у собі згоду, стверджує що-небудь; ствердливий. Позитивна відповідь; Позитивне рішення; // Який підтверджує наявність сподіваного, передбачуваного, відповідає очікуваному. Позитивний результат. Словник української мови в 11 томах
- позитивний — рос. позитивный (латин. ровШуиз) — 1. Заснований на досвіді, фактах, реальний. Протилежне — негативний. 2. Сприятливий, схвальний, ствердний. Eкономічна енциклопедія