позитивний

ПОЗИТИ́ВНИЙ¹, а, е.

1. Який виражає, містить у собі згоду, стверджує що-небудь; ствердний.

Позитивна відповідь; Позитивне рішення;

// Який підтверджує наявність сподіваного, передбачуваного, відповідає очікуваному.

Позитивний результат.

2. Який заслуговує схвалення; який дає бажані, потрібні результати.

Се був, очевидно, чоловік, який знав, що і пощо робить, а чуючи за собою .. позитивну працю, глядить кождому сміло в очі (І. Франко);

Нічого мудрішого, тоншого ми не можемо придумати, як силою позитивного прикладу виховувати наше суспільство. (О. Довженко);

Васькові і його товаришам властиві не тільки позитивні, але й негативні вчинки, як воно й буває в житті дітвори (О. Донченко);

// у знач. ім. позити́вне, ного, с. Те, що заслуговує схвалення; те, що дає бажані, потрібні результати.

Ясна річ, що в центрі нашої уваги повинні стояти риси нового, те позитивне, що на очах росте і міцніє в культурі та побуті народу (М. Рильський);

Він і до цієї рекомендації чув про Рудківського багато дечого позитивного (Д. Бедзик);

// Який виражає, містить у собі схвалення; схвальний.

Його роботі навіть вибагливий Іван Антонович дав позитивну оцінку (О. Гончар);

Відгуки читача на [мою] книгу “Вони не пройшли” – в основному позитивні (Ю. Смолич).

3. Який має високі моральні якості, властивості; вчинки, діяльність якого викликають схвалення (про людину).

Однією з головних особливостей позитивного літературного героя є його активність, наступальний характер його дій (з публіц. літ.);

// Діловий, практичний, статечний.

Ворог усякого сентименталізму, він поглядав на світ холодним оком анатома .. Одним словом, був се чоловік наскрізь “позитивний” і реальний (І. Франко).

4. заст. Який ґрунтується на досвіді, фактах.

Усе наше знання – релятивне тим, що абсолютна правда самою природою речі закрита перед нами. Люди позитивного знання чують се найліпше і завсіди мовлять: ось тут і тут ми стоїмо на твердому ґрунті правди, наскілько [наскільки] вона взагалі доступна нашому пізнаванню (І. Франко);

// рідко. Реальний, матеріальний; протилежне уявний.

От з відьомської оселі Знов ми сходимо в долину: Ми ступаємо ногами Знов на позитивний ґрунт (Леся Українка).

5. фіз. Належний до того виду електрики, що її елементарними частинками є протони, позитрони і т. ін.

– Ядро будь-якого елемента несе позитивний заряд .. Навколо рухаються електрони, від'ємний заряд яких ніби врівноважує позитивний заряд ядра (з наук.-попул. літ.);

За позитивний заряд приймається заряд, який з'являється при електризації скляної палички тертям об шовк (з навч. літ.);

* Образно. – В твоїй душі саме бродять ліричні позитивні заряди... Вгадав? (О. Гончар).

ПОЗИТИ́ВНИЙ², а, е.

Прикм. до позити́в 1.

Щоб створити цей документальний фільм [“Як це було”].., вони переглянули понад 40 тисяч метрів позитивної плівки (з наук. літ.);

Скрізь, куди не глянеш, – вилискує плівка. Вона сушиться на барабанах – негативна й позитивна (Ю. Яновський);

// Який служить для одержання позитивів.

Фотоматеріали поділяються на негативні і позитивні..; на позитивних фотоматеріалах .. друкують з негативів позитиви (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позитивний — позити́вний 1 прикметник ствердливий; який заслуговує схвалення; який дає бажані, потрібні результати; який свідчить про наявність чого-небудь; діловий, практичний; який ґрунтується на досвіді, фактах — арх. Орфографічний словник української мови
  2. позитивний — (- відповідь) ствердний, ствердливий; (наслідок) очікуваний, сподіваний, передбачуваний; (факт) привабливий, похвальний; (відгук) схвальний; (заряд) додатній; (- людину) порядний, фр. путящий, УР. світлий. Словник синонімів Караванського
  3. позитивний — I -а, -е. 1》 Який виражає, містить згоду, стверджує що-небудь; ствердливий. Позитивна відповідь. Позитивне рішення. || Який підтверджує наявність сподіваного, передбачуваного, відповідає очікуваному. Позитивний результат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. позитивний — Додатний, (див. противн. негатив) Словник чужослів Павло Штепа
  5. позитивний — позити́вний (лат. positivus) 1. Заснований на досвіді, фактах, реальний. Протилежне – негативний. 2. матем. Додатний, більший від нуля. 3. Той, що стосується позитиву. 4. Сприятливий, схвальний; ствердний. 5. П-а філософія – див. позитивізм. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. позитивний — ПОЗИТИ́ВНИЙ (який виражає, містить у собі згоду, стверджує щось), СТВЕ́РДЛИВИЙ, СТВЕРДНИ́Й. Позитивна відповідь; Чи добре знаємо ми вчинки й поведінку своїх дітей? Більшість батьків, мабуть, дасть ствердну відповідь (з газети). Словник синонімів української мови
  7. позитивний — Позити́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. позитивний — ПОЗИТИ́ВНИЙ¹, а, е. 1. Який виражає, містить у собі згоду, стверджує що-небудь; ствердливий. Позитивна відповідь; Позитивне рішення; // Який підтверджує наявність сподіваного, передбачуваного, відповідає очікуваному. Позитивний результат. Словник української мови в 11 томах
  9. позитивний — рос. позитивный (латин. ровШуиз) — 1. Заснований на досвіді, фактах, реальний. Протилежне — негативний. 2. Сприятливий, схвальний, ствердний. Eкономічна енциклопедія