покладливий

ПОСТУ́ПЛИВИЙ (який не любить сперечатися, схильний до поступок), ПОКЛА́ДЛИВИЙ, ПОДА́ТЛИВИЙ, ПІДДА́ТЛИВИЙ, М'ЯКИ́Й, НЕСПЕРЕ́ЧЛИ́ВИЙ. Хлопець не вмів сердитись, був поступливий, щирий і дуже соромився, що свята мадонна не дала йому войовничої вдачі (Ю. Бедзик); Вам чомусь імпонує покладливий Лісовський і не подобається вимогливий Кривда (Р. Іваничук); Порфир.. ніяк не міг виправдати жорстокої впертості, що її зараз виявляв такий ніби завжди податливий Гена Буткевич (О. Гончар); Не дуже піддатлива (Килина), як інші, ні в чому не любила поступатись... (Є. Гуцало); (Бабич:) Ти, куме, ..занадто м'який, занадто податливий (І. Франко); Кожний, кому "всенощна" припадала на вихідний день, зараз же домовлявся з несперечливим колегою про міньбу чергуваннями (Ю. Шовкопляс). — Пор. згі́дливий.

Значення в інших словниках

1. покладливий — покла́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. покладливий — ЛАГІДНИЙ, поступливий, несперечливий.  Словник синонімів Караванського
3. покладливий — див. покірний; слабодухий  Словник синонімів Вусика
4. покладливий — -а, -е. Який не любить сперечатися; який легко пристосовується до інших; поступливий, лагідний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. покладливий — ПОКЛА́ДЛИВИЙ, а, е. Який не любить сперечатися; який легко пристосовується до інших; поступливий, лагідний. Я буду слугою покладливим. Платні ніякої не жадаю (І. Франко); Юрій відповідає терпляче-покладливий він чоловік! (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
6. покладливий — ПОКЛА́ДЛИВИЙ, а, е. Який не любить сперечатися; який легко пристосовується до інших; поступливий, лагідний. Я буду слугою покладливим. Платні ніякої не жадаю (Фр., III, 1950, 163); Юрій відповідає терпляче— покладливий він чоловік! (Рад. Укр., 25.VIII 1962, 3).  Словник української мови в 11 томах