покладливий —
покла́дливий прикметник
Орфографічний словник української мови
покладливий —
див. покірний; слабодухий
Словник синонімів Вусика
покладливий —
-а, -е. Який не любить сперечатися; який легко пристосовується до інших; поступливий, лагідний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
покладливий —
ПОКЛА́ДЛИВИЙ, а, е. Який не любить сперечатися; який легко пристосовується до інших; поступливий, лагідний. Я буду слугою покладливим. Платні ніякої не жадаю (І. Франко); Юрій відповідає терпляче-покладливий він чоловік! (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
покладливий —
ПОСТУ́ПЛИВИЙ (який не любить сперечатися, схильний до поступок), ПОКЛА́ДЛИВИЙ, ПОДА́ТЛИВИЙ, ПІДДА́ТЛИВИЙ, М'ЯКИ́Й, НЕСПЕРЕ́ЧЛИ́ВИЙ. Хлопець не вмів сердитись, був поступливий, щирий і дуже соромився, що свята мадонна не дала йому войовничої вдачі (Ю.
Словник синонімів української мови
покладливий —
ПОКЛА́ДЛИВИЙ, а, е. Який не любить сперечатися; який легко пристосовується до інших; поступливий, лагідний. Я буду слугою покладливим. Платні ніякої не жадаю (Фр., III, 1950, 163); Юрій відповідає терпляче— покладливий він чоловік! (Рад. Укр., 25.VIII 1962, 3).
Словник української мови в 11 томах