покраяти

КРО́ЇТИ (розрізати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо), РОЗКРО́ЮВАТИ, КРА́ЯТИ розм.; ВИКРО́ЮВАТИ (вирізати з тканини, шкіри такі частини). — Док.: покро́їти, розкро́їти, покра́яти, ви́кроїти. Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкії вибирає та кроїть та приміряє на панночку (Марко Вовчок); Розкроювати тканину; Пану чоботи він краяв Та купця корив і лаяв (Я. Щоголів).

РІ́ЗАТИ (чимсь гострим розділяти що-небудь на частини, подрібнювати тощо), НАРІЗА́ТИ (НАРІ́ЗУВАТИ), КРА́ЯТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ), КРЕ́МСАТИ розм., КАРБУВА́ТИ заст.; БАТУВА́ТИ розм. (великими шматками); ЧИ́КАТИ розм., ЧИКРИ́ЖИТИ розм. (перев. ножем, ножицями); ПИЛЯ́ТИ (пилкою). — Док.: різну́ти, порі́зати, нарі́зати, покра́яти, покре́мсати, покарбува́ти, побатува́ти, розбатува́ти, чи́кнути, ша́ркнути, попиля́ти. Покликали його раз до двору дрова різати (М. Коцюбинський); Льотчик.. почав неквапом нарізати на сковороді яєчню (О. Гончар); Тимофій із жінкою сідають їсти; я теж витягаю свої припаси, щось краю ножиком (Г. Хоткевич); (Настя:) Сьогодні визвірився (Хома), кричав, що Соломії якось-то багато сала поклала і пшона, каже, багато... Я міряю, каже, а ти батуєш! (І. Карпенко-Карий); — Дозволь чикнути собі на пам'ять оцей гарненький локон... (О. Гончар); Теслярі уже тешуть колоди, пильщики пиляють дошки (І. Рябокляч).

Значення в інших словниках

1. покраяти — покра́яти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. покраяти — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Порізати щось повністю, без остачі на багато частин, шматків. 2》 рідко. Те саме, що покроїти. 3》 перен. Розділити поверхню на багато окремих частин (борознами, межами, заглибинами, смугами і т. ін.). || Вкрити зморшками, рубцями (звичайно обличчя, шию).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покраяти — ПОКРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Порізати щось повністю, без остачі на багато частин, шматків. Він покраяв принесену ковбасу на рівні кусники і розділив між усіх, нікого не минаючи (І. Франко); – Він ніколи ..  Словник української мови у 20 томах
4. покраяти — покра́яти порізати (ст): Покрай дрібненько в па́ски ковбасу, цибульку втри яйко і додай майонезу – буде добра салатка (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. покраяти — ПОКРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Порізати щось повністю, без остачі на багато частин, шматків. Він покраяв принесену ковбасу на рівні кусники і розділив між усіх, нікого не минаючи (Фр., І, 1955, 301); — Він ніколи..  Словник української мови в 11 томах
6. покраяти — Покраяти, -краю, -єш гл. Порѣзать на куски. Та, покраявши поросятину, поклали що краще з свого боку. Ном. № 939, стр. 283.  Словник української мови Грінченка