покупний

ПРОДА́ЖНИЙ (який продає себе, свої почуття, честь тощо або якого можна купити за гроші, плату; властивий такій людині), ПІДКУПНИЙ, ПЕРЕКУПНИЙ, ПОКУПНИЙ розм., РОЗПРОДА́ЖНИЙ зневажл. Ні жало зміїне клевети, Ні продажні зрадники і гади Не скорять нас, сестри і брати! (М. Рильський); Каравана він ставив завжди за приклад навіть своїй дружині,.. хоч дружина і перечила йому, що в Каравана божниця домашня, та совість продажна (П. Панч); Ненавиджу я вас, що звесь лукавість, І кривда, й лад нелюдський та підкупний (І. Франко); (Грицько:) Не треба мені її перекупного кохання; нехай вона ним на базарі торгує! (М. Старицький); Ах, гадючі жала, розпродажні душі! (П. Тичина).

Значення в інших словниках

1. покупний — -а, -е. Який купується за гроші. || розм. Який віддається за гроші, хабарі; продажний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. покупний — покупни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
3. покупний — ПОКУПНИ́Й, а́, е́. Який купується за гроші. Оскільки все необхідне для господарства кожна сім'я [у стародавній Греції] виготовляла своїми силами, то покупних виробів майже не потребували, і торгівля була випадковою (з навч. літ.); // розм. Який віддається за гроші, хабарі; продажний.  Словник української мови у 20 томах
4. покупний — ПОКУПНИ́Й, а́, е́. Який купується за гроші. Оскільки все необхідне для господарства кожна сім’я [у стародавній Греції] виготовляла своїми силами, то покупних виробів майже не потребували, і торгівля була випадковою (Іст. стар. світу, 1957, 74); // розм. Який віддається за гроші, хабарі; продажний.  Словник української мови в 11 томах