полакомитися

ПОЛА́СУВАТИ (поїсти чого-небудь смачного, солодкого), ПОЛАСУВАТИСЯ рідше, ПОЛА́КОМИТИСЯ розм., ПОСМАКУВА́ТИ розм., ПОСОЛОДЦЮВА́ТИ діал. — Недок.: ла́сува́ти, ла́сува́тися, ла́комитися, смакува́ти. Живучи в Переяславі, мати ще дозволяла собі купувати на базарі глечик ряжанки, а то й поласувати сметанкою (Б. Антоненко-Давидович); Сніданок у нас був святковий — молочний гарбуз, яким ми поласувалися вперше за свою подорож (І. Волошин); Оглядає (ведмідь), де кращий вулій, солодший мед, і, як впав йому в око такий, зараз він лапу патлату туди, видира і лакомиться (Марко Вовчок); Випили й варенухи. Посмакували. По душі прийшлась (Д. Мордовець); Посолодцювати кожному хочеться (М. Руденко).

Значення в інших словниках

1. полакомитися — пола́комитися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. полакомитися — ПОЛА́КОМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. пола́комляться; розм. 1. Док. до ла́комитися. Запалює [Остап] одну цигарку, потім другу – адже цілу зміну не палив, треба полакомитись досхочу (М.  Словник української мови у 20 томах
3. полакомитися — ПОЛА́КОМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. пола́комляться; розм. 1. Док. до ла́комитися. Запалює [Остап] одну цигарку, потім другу — адже цілу зміну не палив, треба полакомитись досхочу (М. Ю. Тарн., Незр.  Словник української мови в 11 томах