помилковий

НЕПРА́ВИЛЬНИЙ (який не відповідає істині, тому, що є в дійсності); ПОМИЛКО́ВИЙ (який містить у собі помилку, помилки); ХИ́БНИЙ, ПОРО́ЧНИЙ рідше, КРИВИ́Й розм. (неправильний, вартий осуду); НЕТО́ЧНИЙ (який не відповідає правилам, нормам, вимогам чого-небудь). Зима застала гарнізон зненацька. Хоч оказія і привезла тепле обмундирування, але документи на весь цей транспорт виявилися неправильними (З. Тулуб); Треба ще, Меммію, думку відкинуть тобі помилкову, Ніби всі речі тяжать до середини світоспоруди (М. Зеров); Це був, безумовно, хибний метод антирелігійної агітації, але дід Галактіон, на жаль, не вчився на курсах пропагандистів (О. Донченко); Він тепер соромився.. тієї кривої стежки, якою він думав дійти до щастя (Панас Мирний); — Не те слово, — поправила мене жінка, — старомодне й неточне. Провалюється той, хто в болото лізе... А ви не склали іспитів (М. Чабанівський).

Значення в інших словниках

1. помилковий — помилко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. помилковий — (крок) хибний, неправильний, р. схиблений; (висновок) облудний.  Словник синонімів Караванського
3. помилковий — -а, -е. Прикм. до помилка; який містить помилку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. помилковий — ПОМИЛКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до по́ми́лка; який містить у собі помилку. Ваші розрахунки помилкові. Все це треба робити наново (Н. Рибак); Помилкові погляди.  Словник української мови у 20 томах
5. помилковий — Помилко́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. помилковий — ПОМИЛКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до по́ми́лка; який містить у собі помилку. Ваші розрахунки помилкові. Все це треба робити наново (Рибак, Час.., 1960, 657).  Словник української мови в 11 томах