помилувати
ПОМИ́ЛУВАТИ (звільнити від покарання), АМНІСТУВА́ТИ, ПОЩАДИ́ТИ. Вмираючому завжди кажуть, що він видужує, а засудженому до страти, що його помилують (З. Тулуб); Юхима Кудрю амністували, на радість Одарці (І. Ле).
ЩАДИ́ТИ (не занапащати когось, не завдавати шкоди комусь), МИ́ЛУВАТИ, ЖАЛІ́ТИ, ОЩА́ДЖУВАТИ розм., ОЩАДЖА́ТИ розм. — Док.: пощади́ти, поми́лувати, пожалі́ти, ощади́ти. Вони (фашисти) піднімали руки, але він не щадив їх (Л. Первомайський); А серед базару Стоїть Гонта з Залізняком, Кричать: "Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись!" .. Не милують, Карають, завзяті (Т. Шевченко); — Не жалійте зрадника, бо він ось набавом наведе своїх жовнірів і буде різати нас (І. Нечуй-Левицький); (Шрам:) Та розкажи, справді, як те сталося, що тебе ляхи ощадили..? (М. Старицький).
Словник синонімів української мови