Великий тлумачний словник сучасної мови

помилувати

I помилув`ати-ую, -уєш, док., перех.

1》 Док. до милувати 1).

2》 Милувати якийсь час.

II пом`илувати-ую, -уєш, док., перех.

1》 Простити кому-небудь провину, виявити поблажливість до когось.

|| Виявити жалість, милосердя до кого-небудь.

Бог (Господь) помилував — кому-небудь пощастило, поталанило уникнути чогось неприємного.

2》 Скасувати або пом'якшити кару, до якої присуджено обвинуваченого.

3》 у знач. вставн. сл. помилуй, помилуйте, розм. Уживається для вираження незгоди, заперечення у знач.: та що ти (ви).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. помилувати — поми́лувати дієслово доконаного виду пощадити помилува́ти дієслово доконаного виду поголубити  Орфографічний словник української мови
  2. помилувати — ПОМИЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. 1. Док. до милува́ти 1. – Ходи, тебе я помилую, Прижму до серця – поцілую... (І. Котляревський). 2. Милува́ти якийсь час. ПОМИ́ЛУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.  Словник української мови у 20 томах
  3. помилувати — Помилуй Боже, милого мого, і мене коло нього. Молитва щасливої жінки. Помилуй мене, Боже, бо ніхто другий не може. Просить чоловік, у якого лише надія на Бога.  Приповідки або українсько-народня філософія
  4. помилувати — бог (Госпо́дь) ми́лував / поми́лував кого і без додатка. Кому-небудь пощастило уникнути чогось неприємного, небажаного; все обійшлося. — Ти оглух?..— Та поки Бог милував (М. Стельмах); — А ви вже були поранені? — спитала Варвара. — Ні, Бог милував (Л.  Фразеологічний словник української мови
  5. помилувати — ПОМИ́ЛУВАТИ (звільнити від покарання), АМНІСТУВА́ТИ, ПОЩАДИ́ТИ. Вмираючому завжди кажуть, що він видужує, а засудженому до страти, що його помилують (З. Тулуб); Юхима Кудрю амністували, на радість Одарці (І. Ле).  Словник синонімів української мови
  6. помилувати — Поми́лувати, -лую, -луєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. помилувати — ПОМИ́ЛУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Простити кому-небудь провину, виявити поблажливість до когось. Краще десять винних помилувати, ніж одного невинного покарати (Укр.. присл..  Словник української мови в 11 томах
  8. помилувати — Помилувати, -лую, -єш гл. Помиловать; пощадить. Усе Бога молить, щоб Бог його помилував. Рудч. Ск. II. 22. Вовчики-братіки, помилуйте мене — не їжте. Рудч. Ск. І. 4.  Словник української мови Грінченка