помовка

ПЕРЕ́СУ́ДИ мн., розм. (детальне, часто недоброзичливе обговорення чиїхось вчинків, поведінки тощо), РОЗМО́ВИ мн., ПЕРЕГУ́ДИ мн., розм., СУД-ПЕРЕСУ́Д розм., БАЛАЧКИ́ мн., розм., ТО́ЛКИ мн., рідше; ПОГОВІ́Р, ПО́ГОЛОС, ПОГОЛО́СКА, ПОМО́ВКА, ПОГОЛО́СОК рідше, ПОГОВІ́РКА розм., ПО́СЛАВКА розм., ОСУ́ДА діал., ЗВО́ДИ мн., діал. (поширення неправдивих чуток, пліток про кого-небудь); РО́ЗГОЛОС, ШУМ розм. (жваве обговорення чогось незначного). Марта, справді, пересилюючи себе, слухала пересуди, не бажаючи образити сусідку (К. Гордієнко); — Чи ж мені ноги посудомить — вистоять якусь годину?! А не стану — одразу розмови почнуться! (О. Гончар); Здавалося, вже треба б було звикнути до всяких перегудів, але вони й досі боляче шмагали його тіло і гордість (М. Стельмах); Ненька зітхає, а батенько лає; Слава недобра про мене біжить... Суд-пересуд... (пісня); — Мені ваша сусідка Пистина Макарівна говорила... Та й од інших людей доводилось чути... Ні, ні, я не прислухаюсь до балачок, то вже якось вийшло само... (Є. Гуцало); Мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці води (Леся Українка); — Це ж тепер поговору на все село буде! — журилася Одарка (М. Зарудний); Остерігаючись і запобігаючи розголосові, дівчина навіть в думці не мала, що поголос, якого вона найбільше боялася, вже йде (В. Козаченко); Пішли здогадки та поголоски; всякі чутки рознеслися (Марко Вовчок); Дуже вона любила мене. І не боялась нічого: ні дідька, ні вовка, ні людської помовки (І. Муратов); На цілий місяць дала (Мадьярка) довгоязиким жінкам предмет до цікавих поговірок і сміху (О. Маковей); Гріх не біда, та пославка страшить! (переклад М. Рильського); Дуже не хотіла (Ганна), щоб хтось із знайомих бачив, як вона заглядала до буфету, і не пустив якого поголоску (В. Козаченко); Дай напитись, І не думай, І не бійсь осуди (Л. Первомайський); — Ой, що ж то за шум учинився, Що комар та й на мусі оженився (пісня); Ой шум, шумиха, сусіди лихії Тебе судять, мене гудять, а самі такії (коломийка). — Пор. чу́тка.

Значення в інших словниках

1. помовка — помо́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. помовка — див. приказка  Словник синонімів Вусика
3. помовка — -и, ж. 1》 Розмова, згадка про кого-, що-небудь. 2》 Недоброзичливе обговорення чиєї-небудь поведінки, чиїхсь учинків, дій і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. помовка — ПОМО́ВКА, и, ж. 1. Розмова, згадка про кого-, що-небудь. Про вовка помовка, а чорт пана несе (приказка). 2. Недоброзичливе обговорення, осуд чиєї-небудь поведінки, чиїхсь учинків, дій і т. ін. [Андрій:] Вже пішла помовка про мене по хуторах, що...  Словник української мови у 20 томах
5. помовка — ПОМО́ВКА, и, ж. 1. Розмова, згадка про кого-, що-небудь. Про вовка помовка, а чорт пана несе (Укр. присл.., 1955, 9); Хіба не часто так буває в житті, що подумаєш про людину, а вона вже й на порозі?...  Словник української мови в 11 томах
6. помовка — Помовка, -ки ж. 1) Пословица, поговорка. 2) Разговоръ, рѣчь. На вовка помовка, а злодій кобилу вкрав. Ном. О вовку помовка. Чуб. І. 240.  Словник української мови Грінченка