поперед

НАСА́МПЕРЕД (у першу чергу, перш за все, перед кимось або чимось іншим), ПЕРЕДУСІ́М, ПЕРЕДОВСІ́М, СПОЧА́ТКУ, СПЕ́РШУ (СПЕРШ), ПЕ́РШЕ (ПЕРШ) рідше, ПОПЕ́РЕДУ (ПОПЕРЕ́Д), РАНІ́ШЕ (РАНІ́Ш), НАЙПЕ́РШЕ (НАЙПЕ́РШ) підсил., ЩОНАЙПЕ́РШЕ підсил., ЯКНАЙПЕ́РШЕ підсил., ПОПЕРВА́Х розм. (перед ким-, чим-небудь, раніше від когось, чогось); НА́ДТО, ОСОБЛИ́ВО (перев. у складі відокремлених зворотів). Виганяти треба насамперед ганебні факти з життя, і тоді самі собою зникнуть із мови слова, що визначають ці факти (М. Рильський); Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей); Аж тепер догадався Ібн Дауд, чого передовсім треба його гостеві (Ю. Опільський); Серьожка пролежав півдня під машиною, спочатку відкручуючи ключем якусь першу-ліпшу гайку, а потім знову закручуючи її (О. Гончар); Потроху зовсім заспокоїлась, далі навіть заспівала, спершу стиха, а то й вже голосно! (Леся Українка); Перше у волок подивися, тоді рибкою й хвалися (прислів'я); От приходим до криниці, Я перш подивився, Чи глибока (Т. Шевченко); Що маєш казати, то попереду розжуй (прислів'я); — Помовчи, помовчи. Я старша за тебе, отже, дай раніше мені сказати (Г. Хоткевич); Обережно ступаючи, щоб не гупати чобітьми, підійшов до прилавка з книжками. Звичайно, найперше спитав "Кобзаря" (А. Головко); Попервах старому вівчареві не дозволили стригти вівці, а потім не пустили і до отари (М. Стельмах); Новаки нетерпляче чекали звільнення до міста, надто ті, що мали тут батьків або родичів (С. Добровольський); Квіти, особливо пальми і аспарагуси, відразу навіяли життя у мертві кімнати (Ірина Вільде).

СПОЧА́ТКУ (на перших порах, у перший момент), СПЕ́РШУ (СПЕРШ рідше), НАПОЧА́ТКУ, ПЕРШ, ПЕ́РШЕ, ПОПЕРЕ́Д, ПЕРЕДО, ПОПЕРВА́Х розм., СПЕ́РШЕ розм., ПЕ́РЕДО́М діал. Спочатку гості були збентежені, але, побачивши, що їх старання йдуть на марне, весело зареготались (М. Коцюбинський); Спершу таки пожурилася мати та й утішилася: живе (Артем) непогано (А. Головко); Їм напочатку і ніяково було тікати (Ю. Яновський); На будові багато робочих ланок — і на глибині, і на висоті, — де попервах людині боязко (Я. Баш); Він був певний, що забобон мусить.. справдитися, як не передом, то опісля (Лесь Мартович).

Значення в інших словниках

1. поперед — попере́д 1 прийменник незмінювана словникова одиниця попере́д 2 прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. поперед — пр., (де) спереду, попереді, на переді; (куди) вперед, наперед; (коли) спершу, зразу, спочатку, попервах, заздалегідь, колись, перед тим, раніше, у минулому, г. передом; тлк. ПОПЕРЕДУ, у майбутньому.  Словник синонімів Караванського
3. поперед — I присл. Раніше від чогось, спершу. II прийм. Уживається з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з поперед виражають: Просторові відношення: 1》 з род., знах. і оруд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поперед — ПОПЕРЕ́Д¹, присл. Раніше від чогось, спершу. Де вже бездольцям тим відрізняти: Ворог ти клятий чи друг... Треба б поперед нам обійняти Ціну народних послуг! (П.  Словник української мови у 20 томах
5. поперед — лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М.  Фразеологічний словник української мови
6. поперед — Попере́д кого-що, ким-чим, прийм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. поперед — ПОПЕРЕ́Д¹, присл. Раніше від чогось, спершу. Де вже бездольцям тим відрізняти: Ворог ти клятий чи друг… Треба б поперед нам обійняти Ціну народних послуг! (Граб.  Словник української мови в 11 томах
8. поперед — I. Попере́д нар. 1) Впереди. Поперед себе вражих ляхів облавою пруть. н. п. Поперед війська да січуть рубають. АД. І. 25. 2) Сперва. Поперед ти йди, а тоді я. 3) Прежде. Поперед усього. Поперед батька не лізь у пекло. --------------- II. Поперед пред.  Словник української мови Грінченка