поперед
попере́д
I присл.
Раніше від чогось, спершу.
II прийм. Уживається з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з поперед виражають: Просторові відношення:
1》 з род., знах. і оруд. в. Указує на особу чи предмет, перед якими рухається, відбувається або знаходиться хто-, що-небудь.
|| з род., знах. в. Указує на особу чи предмет, наперед від яких спрямована дія.
|| з род., знах. і оруд. в. Указує на особу чи предмет, до переднього боку яких спрямована дія. Часові відношення:
2》 з род. в. Указує на особу, раніше від якої хто-небудь виконав чи виконає дію.
|| Указує на момент, раніше від якого здійснилось або здійсниться що-небудь. Обставинно-означальні відношення:
3》 з род. в. Указує на першість кого-, чого-небудь у чомусь порівняно з кимсь, чимсь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови