порозумніти

ПОРОЗУМНІ́ШАТИ (набратися розуму, стати розумнішим, розсудливішим, досвідченішим тощо), ПОРОЗУМНІ́ТИ рідше, УРОЗУМІ́ТИ (ВРОЗУМІ́ТИ) заст., ЗМУДРІ́ТИ діал. — Недок.: розумні́шати, розумні́ти, мудрі́ти. — Хоч посиджу на тому місці, де розумний чоловік сидів. Може, й сам порозумнішаю (Григорій Тютюнник); Мені дуже хотілося ходити до школи, але тато і мама не пускали. — Порозумній трохи, — казав батько. — Навіщо дурному та школа? (В. Минко); От, як трошки урозуміла, мати і почала їй показувати, як що робити (Г. Квітка-Основ'яненко); І мовить (стрілець): "Добре, пташко! Коли з твоїх наук Я хоч що-то змудрію, Тебе пущу я з рук" (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. порозумніти — порозумні́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. порозумніти — -ію, -ієш, док., рідко. Те саме, що порозумнішати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порозумніти — Розумнішати, порозумнішати, нарозумнішуватися, нарозумнішатися, понарозумнішуватися  Словник чужослів Павло Штепа
4. порозумніти — ПОРОЗУМНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Те саме, що порозумні́шати. Був собі горобець .. Як вилупився з яйця, так з того часу нітрошки не порозумнів (Леся Українка); Мені дуже хотілося ходити до школи, але тато і мама не пускали.  Словник української мови у 20 томах
5. порозумніти — ПОРОЗУМНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Те саме, що порозумні́шати. Був собі горобець.. Як вилупився з яйця, так з того часу нітрошки не порозумнів (Л. Укр., III, 1952, 480); Мені дуже хотілося ходити до школи, але тато і мама не пускали.  Словник української мови в 11 томах
6. порозумніти — Порозумні́ти, -ні́ю, -єш гл. = порозумнішати.  Словник української мови Грінченка