порідішати

ПОРІДІ́ТИ (стати менш густим, щільним, численним), ПОРІ́ДШАТИ, ПРОРІДІ́ТИ, ЗРІДІ́ТИ, ПОРІДІ́ШАТИ розм., ЗРІ́ДНУТИ діал. — Недок.: ріді́ти, рі́дшати, рі́днути. Парк помітно порідів, алеї були укриті іржавим листом (П. Кочура); Хмарочки стали розходитись, порідшали й стали звертатись купками, мов клубочки (Г. Квітка-Основ'яненко); Глянув (Семен) у вікно: пожовклий сад прорідів, і крізь нього стало видно білі стіни Ганнусиної хати (Р. Іваничук); Розкошлачений чуб змінився строгою зачіскою, волосся зріділо (С. Журахович); Шуварі нарешті зрідли і показалось викошене місце (В. Гжицький).

Значення в інших словниках

1. порідішати — поріді́шати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. порідішати — -ає, док., розм. Те саме, що порідшати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порідішати — ПОРІДІ́ШАТИ, ає, док., розм. Те саме, що порі́дшати.  Словник української мови у 20 томах
4. порідішати — ПОРІДІ́ШАТИ, ає, док., розм. Те саме, що порі́дшати.  Словник української мови в 11 томах
5. порідішати — Порідішати, -шаю, -єш гл. = порідшати.  Словник української мови Грінченка