порідіти
ПОРІДІ́ЛИЙ, ПРОРІДІ́ЛИЙ, ПРОРІ́ДЖЕНИЙ, ОБРІДІ́ЛИЙ розм. Лівий фланг захищав один поріділий обезкровлений взвод (Ю. Бедзик); Над проріділими лісами підіймалась і темно-синіми клаптями розповзалась підворушена ніч (М. Стельмах); Широкою польовою дорогою.. мимо прорідженого дубового лісу (сліди війни) іде з клуночком в руці дівчина (Ірина Вільде); На широкому узбіччі, що лащилося до сонця, сіріли здовж зруби. Вони ховалися поміж поруділими, обріділими лісами (І. Чендей). — Пор. поріді́ти.
ПОРІДІ́ТИ (стати менш густим, щільним, численним), ПОРІ́ДШАТИ, ПРОРІДІ́ТИ, ЗРІДІ́ТИ, ПОРІДІ́ШАТИ розм., ЗРІ́ДНУТИ діал. — Недок.: ріді́ти, рі́дшати, рі́днути. Парк помітно порідів, алеї були укриті іржавим листом (П. Кочура); Хмарочки стали розходитись, порідшали й стали звертатись купками, мов клубочки (Г. Квітка-Основ'яненко); Глянув (Семен) у вікно: пожовклий сад прорідів, і крізь нього стало видно білі стіни Ганнусиної хати (Р. Іваничук); Розкошлачений чуб змінився строгою зачіскою, волосся зріділо (С. Журахович); Шуварі нарешті зрідли і показалось викошене місце (В. Гжицький).
Словник синонімів української мови