порідіти
ПОРІДІ́ТИ, і́є, док.
1. Стати, зробитися рідким, не густим.
Ліс несподівано порідів, і Федір Якович вийшов у поле (Донч., VI, 1957, 195);
// Стати не щільним, не суцільним; розвіятися (про туман, дим і т. ін.).
Протерсь, як ліжник, порідів туман Та й розволікся (Мисик, Біля криниці, 1967, 188).
2. Стати менш численним, зменшитися кількісно.
Міномети.. були готові до бою. Як і раніше, стояли біля них обслуги, хоча й поріділи вони в останніх боях (Гончар, III, 1959, 155);
Будівельні бригади теж поріділи: велику групу зненацька викликали до військкомату (Баш, На.. дорозі, 1967, 14).
Словник української мови (СУМ-11)