посесія
ОРЕ́НДА (тимчасове користування земельною ділянкою, будівлею тощо на договірних засадах), ПОСЕ́СІЯ іст.; ПОЛІ́ТОК діал. (річна оренда). — Більшу половину землі (князь Куракін) в оренду здавав (А. Головко); А писар взяв у посесію землю в сусіднього пана й задумав господарювати (І. Нечуй-Левицький); — Взяв би від вас поле на політок (О. Кобилянська).
Словник синонімів української мови