Словник синонімів української мови

посмикати

СМИ́КАТИ (тягнути рвучкими рухами), ША́РПАТИ, СІ́ПАТИ, ТО́РСАТИ, ТО́РГАТИ, ТОРИГАТИ діал., ТЕРМОСИТИ, ТЯГА́ТИ, СКУ́БТИ, СКУ́БАТИ, ДЕ́РТИ підсил., ДРА́ТИ підсил., РВА́ТИ підсил., МИ́КАТИ діал. (перев. за волосся, вуха — до болю); ВИСМИ́КУВАТИ (з чогось, частинами). — Док.: посми́кати, смикну́ти, смикону́ти підсил. шарпну́ти, шарпону́ти підсил. сіпнути, сіпону́ти підсил. торсону́ти підсил. то́ргнути, торгону́ти підсил. термосну́ти підсил потягну́ти, потягти́, скубну́ти, скубону́ти підсил. ускубну́ти (вскубну́ти), рвону́ти підсил. ви́смикнути. Січкар хватає рукою хвилястий чуб парубчака, смикає і сміється (М. Стельмах); — Но! — гукнув знову Яким, смикнувши сердито за віжки (Панас Мирний); Вітер шарпав поли шинелей (З. Тулуб); Пісковий уже шарпнув дверима, відчинив їх (І. Ле); Старі люди сіпають Бондарівну за рукав, щось шепочуть їй злякано на ухо (С. Васильченко); Чую спросоння, щось дверима торгає (І. Нечуй-Левицький); Вона прокинулася від того, що хтось термосив її за плече (П. Загребельний); Зі мною тут говорили, як з дорослим, і не тільки не тягали за вуха, а й не лаяли за мій вчинок (Л. Смілянський); Сплеснула (мати) руками й стала його лаяти та за вуха скубти (Грицько Григоренко); Випливає з води мати, Сяде по тім боці.. Мовчки дивиться на сей бік, Рве на собі коси (Т. Шевченко); — Гей люди добрі, за що мні так Бог покарав, — плеснув долонями і став микати собі чупер (Марко Черемшина).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. посмикати — посми́кати дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. посмикати — посмикаю, посмикаєш і рідко посмичу, посмичеш, док., перех. і неперех. Смикати кого-, що-небудь якийсь час. || за що. Покарати кого-небудь, смикаючи за чуба, за вуха тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посмикати — ПОСМИ́КАТИ, посми́каю, посми́каєш і рідко посми́чу, посми́чеш, док., кого, що і без прям. дод. Смикати кого-, що-небудь якийсь час. Коли ми піднялись по сходах, на знайомих нам дверях побачили замок.  Словник української мови у 20 томах
  4. посмикати — ПОСМИ́КАТИ, посми́каю, посми́каєш і рідко посми́чу, посми́чеш, док., перех. і неперех. Смикати кого-, що-небудь якийсь час. Коли ми піднялись по сходах, на знайомих нам дверях побачили замок.  Словник української мови в 11 томах
  5. посмикати — Посмикати, -чу, -чеш гл. Подергать. Ой паничу, паничу! я вас за чуб посмичу. Ном. № 1162.  Словник української мови Грінченка