постачатися

ОДЕ́РЖАТИ (взяти очікуване, надіслане, належне — документи, поштові відправлення, житло, товари і т. ін.), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ. — Недок.: оде́ржувати, отри́мувати, дістава́ти, постача́тися чим. Віталій Калмиков за якийсь тиждень мав уже одержати матуру — атестат зрілості (Ю. Смолич); Напередодні наступу бійці одержали тютюн (О. Гончар); Велика черга людей очікувала під заводськими ворітьми в надії одержати роботу (І. Цюпа); Питала я скрізь листів.., але ніде нічого не отримала (Леся Українка); Його жінка була шляхетського роду і дістала в придане той невеличкий куток в Хохітві (І. Нечуй-Левицький); Росія одверто вступила в союз з Англією і тепер буде постачатися озброєнням з-за моря (П. Кочура).

Значення в інших словниках

1. постачатися — постача́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. постачатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 чим. Одержувати, діставати що-небудь потрібне, необхідне тощо, забезпечуватися чимсь; задовольняти потребу в чомусь. 2》 Пас. до постачати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постачатися — ПОСТАЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. чим. Одержувати, діставати що-небудь потрібне, необхідне тощо, забезпечуватися чимсь; задовольняти потребу в чомусь.  Словник української мови у 20 томах
4. постачатися — ПОСТАЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. чим. Одержувати, діставати що-небудь потрібне, необхідне тощо, забезпечуватися чимсь; задовольняти потребу в чомусь.  Словник української мови в 11 томах
5. постачатися — Постача́тися, -ча́юся, -єшся гл. Доставлять, дѣлать слѣдуемое? Братіку, не лякайся, братіку, постачайся, — не продавай сестри. Грин. III. 483.  Словник української мови Грінченка