постачатися

ПОСТАЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

1. чим. Одержувати, діставати що-небудь потрібне, необхідне тощо, забезпечуватися чимсь; задовольняти потребу в чомусь.

– Ми мусимо обрати собі, так би мовити, маточник, з якого постачатимемося посівматеріалом (Іван Ле);

Росія одверто вступала в союз з Англією і тепер буде постачатися озброєнням з-за моря (П. Кочура).

2. Пас. до постача́ти.

Із заводу йшла підтримка червоногвардійцям, постачались боєприпаси (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. постачатися — постача́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. постачатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 чим. Одержувати, діставати що-небудь потрібне, необхідне тощо, забезпечуватися чимсь; задовольняти потребу в чомусь. 2》 Пас. до постачати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постачатися — ОДЕ́РЖАТИ (взяти очікуване, надіслане, належне — документи, поштові відправлення, житло, товари і т. ін.), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ. — Недок.: оде́ржувати, отри́мувати, дістава́ти, постача́тися чим.  Словник синонімів української мови
4. постачатися — ПОСТАЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. чим. Одержувати, діставати що-небудь потрібне, необхідне тощо, забезпечуватися чимсь; задовольняти потребу в чомусь.  Словник української мови в 11 томах
5. постачатися — Постача́тися, -ча́юся, -єшся гл. Доставлять, дѣлать слѣдуемое? Братіку, не лякайся, братіку, постачайся, — не продавай сестри. Грин. III. 483.  Словник української мови Грінченка