постривати

ПОСТРИВА́Й (ПОСТРИВА́ЙТЕ) (ужив. як застереження, заперечення, погроза тощо), ПОЧЕКА́Й (ПОЧЕКА́ЙТЕ), ЗАЖДИ́ (ЗАЖДІ́ТЬ), ПОСТІ́Й (ПОСТІ́ЙТЕ) розм. рідше, ПОТРИВА́Й (ПОТРИВА́ЙТЕ) заст. (Горпина (соваючи кулак під самий ніс Оленці):) Постривай же ти, погана дівчино! Я тобі дома обірву оті патли на голові! (І. Нечуй-Левицький); — Почекай же, — додав він трохи згодом, — я покажу тобі та твоїм докторам, як мати справу з Замфіром Нероном! (М. Коцюбинський); — Нехай він хоч селом пройде, а я подивлюсь на його здалека! — Зажди, зажди, не можна! — одмагалася Чайчиха (Марко Вовчок); (Явдоха:) Галю! Постій, я тобі щось скажу (Панас Мирний); — Потривай, пане отамане, — одказав Кобза, пильно глянувши на Кривоноса, — тоді ми з тобою побратаємось і я пристану до тебе, як ти усіх нас приймеш до свого загону (О. Стороженко).

Значення в інших словниках

1. постривати — пострива́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. постривати — -аю, -аєш, док. 1》 Почекати. 2》 тільки наказ. сп. Уживається як застереження, щоб відвернути кого-небудь від небажаних, нерозсудливих дій, вчинків, або як прохання перестати робити чи говорити що-небудь. || Виражає заперечення, незгоду з ким-, чим-небудь. || Уживається як нахваляння, погроза.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постривати — ПОСТРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Почекати. – Постій, чумак, постривай, Шляху в людей розпитай, Гей-гей, чи не заблудивсь? (з народної пісні); Петро мій після обід хотів іти додому, так Кирило Тур придержав його да й каже: – Постривай, брате, і я поїду (П.  Словник української мови у 20 томах
4. постривати — Пострива́ти, -ва́ю, -ва́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. постривати — ПОСТРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Почекати. — Постій, чумак, постривай, Шляху в людей розпитай, Гей-гей, чи не заблудивсь? (Нар. лірика, 1956, 70); Петро мій після обід хотів іти додому, так Кирило Тур придержав його да й каже: — Постривай, брате...  Словник української мови в 11 томах
6. постривати — Пострива́ти, -ва́ю, -єш гл. Подождать, погодить. З якої речі? Постривайте! Озвався сивий дід. Гліб. Постривай бо, не сунься поперед батька в пекло. Левиц. І. 102.  Словник української мови Грінченка