посідки

ПОСИДЕ́НЬКИ розм. (дозвілля, яке проводять у розмовах, сидячи на вулиці чи в гостях), ПОСИДІ́ННЯ розм. рідше, ПОСИДІ́НКИ заст., розм., ПО́СІДКИ розм., заст. Йдіть уже, тітко Ярино, йдіть! Не повертайтеся сюди ні на вечорниці, ні на оденки, ні просто на посиденьки (Є. Гуцало); Текля була в полі коло баштана, а Мася в оконома на посидінках (А. Свидницький); Пішла жінка на посідки, а діти дома були (Словник Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. посідки — по́сідки множинний іменник посиденьки арх.  Орфографічний словник української мови
2. посідки — док., мн., заст., розм. Те саме, що посиденьки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посідки — ПО́СІДКИ, док, мн., заст., розм. Те саме, що посиде́ньки. Пішла жінка на посідки, а діти дома були (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. посідки — По́сідки, по́сідок, -дкам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. посідки — ПО́СІДКИ, док., мн., заст., розм. Те саме, що посиде́ньки. Пішла жінка на посідки, а діти дома були (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
6. посідки — По́сідки, -док ж. = посиденьки. піти на посідки. Пойти посидѣть къ кому. Пішла жінка на посідки, а діти дома були. Камен. у.  Словник української мови Грінченка