посідки

ПОСИДЕ́НЬКИ розм. (дозвілля, яке проводять у розмовах, сидячи на вулиці чи в гостях), ПОСИДІ́ННЯ розм. рідше, ПОСИДІ́НКИ заст., розм., ПО́СІДКИ розм., заст. Йдіть уже, тітко Ярино, йдіть! Не повертайтеся сюди ні на вечорниці, ні на оденки, ні просто на посиденьки (Є. Гуцало); Текля була в полі коло баштана, а Мася в оконома на посидінках (А. Свидницький); Пішла жінка на посідки, а діти дома були (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посідки — по́сідки множинний іменник посиденьки арх. Орфографічний словник української мови
  2. посідки — док., мн., заст., розм. Те саме, що посиденьки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посідки — ПО́СІДКИ, док, мн., заст., розм. Те саме, що посиде́ньки. Пішла жінка на посідки, а діти дома були (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. посідки — По́сідки, по́сідок, -дкам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. посідки — ПО́СІДКИ, док., мн., заст., розм. Те саме, що посиде́ньки. Пішла жінка на посідки, а діти дома були (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. посідки — По́сідки, -док ж. = посиденьки. піти на посідки. Пойти посидѣть къ кому. Пішла жінка на посідки, а діти дома були. Камен. у. Словник української мови Грінченка