потвердіти

ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм. (покриватися корою зверху); КАМ'ЯНІ́ТИ, КАМЕНІТИ (ставати твердим, як камінь). — Док.: затверді́ти, стверді́ти, потверді́ти, затве́рднути, стве́рднути, потверді́шати, затужа́віти, стужа́віти, притужа́віти. Відварюючи рис, не можна одразу додавати цукор, бо від нього рис твердіє (з журналу); Ангідридний цемент і гідравлічний гіпс твердішають протягом тижнів і навіть місяців (з журналу); Земля почала тужавіти (Григорій Тютюнник). — Пор. гу́снути.

Значення в інших словниках

1. потвердіти — потверді́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. потвердіти — -іє, док., рідко. 1》 Док. до твердіти. 2》 перен.Стати стійкішим, рішучішим; укріпитися в переконаннях. || Набрати рішучого виразу або інтонації (про обличчя, голос і т. ін.). 3》 перен. Стати суворим, менш чуйним (про вдачу).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потвердіти — ПОТВЕРДІ́ТИ, і́є, док., рідко. 1. Док. до тверді́ти. Легкий вітерець повіває від Дніпрових плес, пахне зволоженою землею, що вже потверділа від перших нічних приморозків (Ю. Бедзик). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
4. потвердіти — ПОТВЕРДІ́ТИ, і́є, док., рідко. 1. Док. до тверді́ти. Легкий вітерець повіває від дніпрових плес, пахне зволоженою землею, що вже потверділа від перших нічних приморозків (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 119). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах