потвердішати

ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм. (покриватися корою зверху); КАМ'ЯНІ́ТИ, КАМЕНІТИ (ставати твердим, як камінь). — Док.: затверді́ти, стверді́ти, потверді́ти, затве́рднути, стве́рднути, потверді́шати, затужа́віти, стужа́віти, притужа́віти. Відварюючи рис, не можна одразу додавати цукор, бо від нього рис твердіє (з журналу); Ангідридний цемент і гідравлічний гіпс твердішають протягом тижнів і навіть місяців (з журналу); Земля почала тужавіти (Григорій Тютюнник). — Пор. гу́снути.

Значення в інших словниках

1. потвердішати — потверді́шати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потвердішати — -ає, док. 1》 Док. до твердішати. 2》 перен. Стати стійкішим, рішучішим; укріпитися в переконаннях. || Набрати рішучішого виразу або інтонації (про обличчя, голос тощо). 3》 перен. Стати суворішим, менш чуйним (про вдачу).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потвердішати — ПОТВЕРДІ́ШАТИ, ає, док. 1. Док. до тверді́шати. Їжакувате обличчя Безбородька ще більше відстовбурчилося, мовби на ньому потвердішала щетина (М. Стельмах). 2. перен. Стати стійкішим, рішучішим; укріпитися в переконаннях. – Народ тепер здорово потвердішав!...  Словник української мови у 20 томах
4. потвердішати — ПОТВЕРДІ́ШАТИ, ає, док. 1. Док. до тверді́шати. Їжакувате обличчя Безбородька ще більше відстовбурчилося, мовби на ньому потвердішала щетина (Стельмах, І, 1962, 150). 2. перен. Стати стійкішим, рішучішим; укріпитися в переконаннях.  Словник української мови в 11 томах