похорошіти

КРА́ЩАТИ (набувати кращої якості, ставати кращим; про людину — ставати вродливішою), ХОРОШІ́ТИ, ЛІ́ПШАТИ, КРАСИВІ́ШАТИ розм., ГАРНІ́ШАТИ розм. (про людей); РОЗЦВІТА́ТИ розм., СВІЖІ́ТИ розм. (про людей — набувати свіжішого, здоровішого вигляду). — Док.: покра́щати, похороші́ти, полі́пшати, покрасиві́ти, покрасиві́шати, погарні́шати, розцвісти́, посвіжі́ти, посвіжі́шати. Влітку ходить паром, а як Дніпро і Конка замерзнуть, тоді шляхи кращають (Ю. Яновський); Ольга все кращала (І. Нечуй-Левицький); Здрастуй, ранок Вітчизни! Тобі хорошіти з роками (Л. Забашта); Фізичне здоров'я його не руйнувалося з такого режиму, а ще ніби й ліпшало, міцнішало (А. Кримський); Він усміхається скупо, краєм рота, а глянувши на неї, аж трохи ніяковіє і одразу якось красивішає з лиця (О. Гончар); Данило, хоч ще й напружений, насторожений увесь, але вже трохи заспокоюється, аж гарнішає на виду (І. Гончаренко); Мелашка розцвіла і стала повніша на виду (І. Нечуй-Левицький); Трясли (розвідники) на себе густе, листате гілля, оббризкуючись рясною росою, свіжіючи на виду (О. Гончар). — Пор. полі́пшитися.

Значення в інших словниках

1. похорошіти — похороші́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. похорошіти — -ію, -ієш. Док. до хорошіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. похорошіти — ПОХОРОШІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до хороші́ти. Вона встала і зблизилася до Ежена. Як дивно змінилась і похорошіла вона! (І. Франко); – Ану, синку, подивися на Юлку. Відколи жінкою стала, похорошіла, викруглилася, лице у неї розквітло (М. Томчаній).  Словник української мови у 20 томах
4. похорошіти — ПОХОРОШІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до хороші́ти. Вона встала і зблизилася до Ежена. Як дивно змінилась і похорошіла вона! (Фр., І, 1955, 342); — Ану, синку, подивися на Юлку. Відколи жінкою стала, похорошіла, викруглилася, лице у неї розквітло (Томч., Жменяки, 1964, 140).  Словник української мови в 11 томах