почивальня

СПА́ЛЬНЯ (кімната для спання), СПОЧИВА́ЛЬНЯ, ВІДПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ОПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ЛОЖНИ́ЦЯ (ЛІЖНИ́ЦЯ) заст.; ДОРТУА́Р заст. (загальна спальня для вихованців закритих навчальних закладів). — Ой, втомилась я, піду трошки охолону. — І Віра вийшла до спальні (А. Шиян); Тижнями вона лежала в своїй спочивальні, слабуючи на нерви (І. Нечуй-Левицький); В цю мить з почивальні почувся стогін хворої (А. Головко); Пан гетьман, як і завше, чепурився перед виходом з опочивальні (О. Ільченко); Іде султан.. І до Марусиної почивальні Шле наперед рабинь своїх безмовних (П. Куліш); Підчаший.. налив князеві другу (чарку) й поніс її на срібному підносі у великокняжу ложницю (Юліан Опільський).

Значення в інших словниках

1. почивальня — почива́льня іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. почивальня — -і, ж., заст. Спальня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почивальня — ПОЧИВА́ЛЬНЯ, і, ж., заст. Спальня. Іде султан, покинувши в дивані Башів та візирів широкомовних, І до Марусиної почивальні Шле наперед рабинь своїх безмовних (П. Куліш); Проста на вигляд світлиця воєводи спорожніла. Це була і вітальня, і почивальня, і кабінет старого Острозького (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
4. почивальня — ПОЧИВА́ЛЬНЯ, і, ж., заст. Спальня. Іде султан, покинувши в дивані Башів та візирів широкомовних, І до Марусиної почивальні Шле наперед рабинь своїх безмовних (П. Куліш, Вибр., 1969, 422); Проста на вигляд світлиця воєводи спорожніла.  Словник української мови в 11 томах