Словник української мови в 11 томах

почивальня

ПОЧИВА́ЛЬНЯ, і, ж., заст. Спальня.

Іде султан, покинувши в дивані Башів та візирів широкомовних, І до Марусиної почивальні Шле наперед рабинь своїх безмовних (П. Куліш, Вибр., 1969, 422);

Проста на вигляд світлиця воєводи спорожніла. Це була і вітальня, і почивальня, і кабінет старого Острозького (Ле, Наливайко, 1957, 42).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. почивальня — почива́льня іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. почивальня — -і, ж., заст. Спальня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почивальня — ПОЧИВА́ЛЬНЯ, і, ж., заст. Спальня. Іде султан, покинувши в дивані Башів та візирів широкомовних, І до Марусиної почивальні Шле наперед рабинь своїх безмовних (П. Куліш); Проста на вигляд світлиця воєводи спорожніла. Це була і вітальня, і почивальня, і кабінет старого Острозького (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  4. почивальня — СПА́ЛЬНЯ (кімната для спання), СПОЧИВА́ЛЬНЯ, ВІДПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ОПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ЛОЖНИ́ЦЯ (ЛІЖНИ́ЦЯ) заст.; ДОРТУА́Р заст. (загальна спальня для вихованців закритих навчальних закладів). — Ой, втомилась я, піду трошки охолону.  Словник синонімів української мови