почивальня
ПОЧИВА́ЛЬНЯ, і, ж., заст. Спальня.
Іде султан, покинувши в дивані Башів та візирів широкомовних, І до Марусиної почивальні Шле наперед рабинь своїх безмовних (П. Куліш, Вибр., 1969, 422);
Проста на вигляд світлиця воєводи спорожніла. Це була і вітальня, і почивальня, і кабінет старого Острозького (Ле, Наливайко, 1957, 42).
Словник української мови (СУМ-11)