почорнішати

ПОЧОРНІ́ТИ (стати чорним, чорнішим), ПОЧОРНІ́ШАТИ, ЗЧОРНІ́ТИ, ПРИЧОРНІ́ТИ розм., УЧОРНІ́ТИ (ВЧОРНІ́ТИ) розм. — Недок.: чорні́ти, чорні́шати. Ой, не зникли золотії терни, тільки почорніли, Ой, не всохли кривавії квіти, тільки помарніли (Леся Українка); На обрію показався дим. Він ішов далекою хмарою, почорнішав, підвівся й загув густо до станції (Ю. Яновський); Доцент Крижень враз засумував, аж зчорнів на виду (П. Загребельний); Текля ходила між хлібами, причорніли деякі колоски, жито спрівало від мокречі (К. Гордієнко); Старий Чернігів зеленню вчорнів (А. Малишко).

Значення в інших словниках

1. почорнішати — почорні́шати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. почорнішати — -ає, док. Стати, зробитися чорнішим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почорнішати — ПОЧОРНІ́ШАТИ, ає, док. Стати, зробитися чорнішим. Коли на полях заголубіли тіні й почорнішали дороги, Дмитро повертався в село (М. Стельмах); На обрію показався дим. Він ішов далекою хмарою, почорнішав, підвівся й загув густо до станції (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
4. почорнішати — ПОЧОРНІ́ШАТИ, ає, док. Стати, зробитися чорнішим. Коли на полях заголубіли тіні й почорнішали дороги, Дмитро повертався в село (Стельмах, II, 1962, 338); На обрію показався дим. Він ішов далекою хмарою, почорнішав, підвівся й загув густо до станції (Ю. Янов., І, 1958, 118).  Словник української мови в 11 томах