пранці —
-ів, мн., заст., розм. Сифіліс. || Уживається як лайливе слово.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пранці —
ПРА́НЦІ, ів, мн., заст., розм. Сифіліс. Людей їдять пранці, нужда, горілка (М. Коцюбинський); Привезли її [хворобу], кажуть, із Франції І звуть по-народному – пранці (В.
Словник української мови у 20 томах
пранці —
Хронічна інфекційна хвороба, що виникає внаслідок зараження блідою спірохетою, передається статевим шляхом (п. набуті) або від хворої матері до плоду (п.
Універсальний словник-енциклопедія
пранці —
Пра́нці, -нців, -нцям
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пранці —
ПРА́НЦІ, ів, мн., заст., розм. Сифіліс. Людей їдять пранці, нужда, горілка (Коцюб., II, 1955, 233); Привезли її [хворобу], кажуть, із Франції І звуть по-народному — пранці (Еллан, І, 1958, 167); // Уживається як лайливе слово.
Словник української мови в 11 томах
пранці —
Пранці, -ців м. см. пранець.
Словник української мови Грінченка