прибудівок

ПРИБУДО́ВА (до будівлі, споруди), ФЛІ́ГЕЛЬ рідше, ПРИБУДУВА́ННЯ, ПРИРУБ буд., ПРИБУДІ́ВОК діал., ОФІЦИ́НА зах., ХИ́ЖКА (до хати); ПРИ́ХАТОК заст., ПРИТУ́ЛА діал. (до хати, призначена для худоби або інших господарчих потреб). Будиночок на околиці міста. Крихітна прибудова — колишній сарайчик (І. Муратов); Довга колегія на два етажі з двома високими флігелями, причепленими, неначе двоє крил, неначе розпустила й простягла в довжину свої міцні крила (І. Нечуй-Левицький); Крім трьох куполів, будівля має з боків над невеликими прирубами два маленьких куполки (з наукової літератури); Пані Олімпія звільна і обережно, з тацею в руках, пішла до нової офіцини, того невеличкого прибудівку (І. Франко); Роман вийшов в сіни та пішов у хижку, котра була зроблена коло противної хати через сіни (І. Нечуй-Левицький); Навколо (гуцульської) хати з тилу і причілків прибудовувались притули, де тримали овець (з журналу).

Значення в інших словниках

1. прибудівок — прибуді́вок іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. прибудівок — -івка, -овка, ч., діал. Прибудова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прибудівок — ПРИБУДІ́ВОК, і́вка і о́вка, ч., діал. Прибудова. Баран [прізвище], увесь тремтячи, скочив за якийсь паркан і сховався за невеличким прибудівком (І.  Словник української мови у 20 томах
4. прибудівок — ПРИБУДІ́ВОК, і́вка і о́вка, ч., діал. Прибудова. Баран [прізвище], увесь тремтячи, скочив за якийсь паркан і сховався за невеличким прибудівком (Фр.  Словник української мови в 11 томах