приголомшення

ПРИГНІ́ЧЕННЯ (психічний стан людини), ДЕПРЕ́СІЯ, ПРИГНІ́ЧЕНІСТЬ, ПРИГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНО́БЛЕНІСТЬ, ПРИГОЛО́МШЕННЯ, ПРИГОЛО́МШЕНІСТЬ. Мічурін майже впритул підійшов до отця Христофора.. й спитав тихим, низьким голосом: — Хто ти? Чому, коли я бачу тебе, мене завжди опановує пригнічення, нудьга, кволість? (О. Довженко); Він був похмурий і в стані крайньої депресії (Ю. Смолич); Я став зовсім іншою людиною: зникла замкненість, якась пригніченість (І. Цюпа); Бачив (Іван) велике пригноблення на її лиці (А. Крушельницький); Поганий день: не то щоб скучно, а якась апатія, пригнобленість (М. Коцюбинський); Приголомшення придавило Хому, пригнітило розум (К. Гордієнко). — Пор. 1. пригні́чений, спусто́шеність.

Значення в інших словниках

1. приголомшення — приголо́мшення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. приголомшення — -я, с. Дія і стан за знач. приголомшити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приголомшення — ПРИГОЛО́МШЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. приголо́мшити. Приголомшення швидко переходить в обурення, гнів (з наук. літ.); Артем трохи прийшов до пам'яті від приголомшення (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
4. приголомшення — ПРИГОЛО́МШЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. приголо́мшити. Приголомшення швидко переходить в обурення, гнів (Збірник про Кроп., 1955, 248); Артем трохи прийшов до пам’яті від приголомшення (Головко, II, 1957, 620).  Словник української мови в 11 томах