приголомшений

ПРИГНІ́ЧЕНИЙ (про людину, охоплену гнітючими почуттями, її обличчя, очі тощо), ПРИДА́ВЛЕНИЙ, ПРИГНО́БЛЕНИЙ, ПОНИКЛИЙ, ПРИБИ́ТИЙ, ПРИГОЛО́МШЕНИЙ, ПОБИ́ТИЙ підсил., УБИ́ТИЙ (ВБИ́ТИЙ) підсил., РОЗТО́ПТАНИЙ підсил. Лукія вийшла з їдальні пригнічена, з розпачем у серці (О. Донченко); — У вас дещо пригнічений вигляд, гауптмане, — з прихильною усмішкою на блідих устах промовив .. генерал (Ю. Бедзик); Кождий чувся якось немов придавлений (І. Франко); Вона лежала так тихо, пригноблена, розтоптана, і розуміла лиш одно, що вона одинока (М. Коцюбинський); Стояли над трупом пониклі й приголомшені (А. Головко); — Таки-єм добрий-добрий, як молоко, — говорив Гриць, входячи до хати, але його прибитий вигляд не показував зовсім молочного настрою (Лесь Мартович); Стомився я.. без сил, на півдороги, Украй побитий думами, стою (П. Грабовський); О Господи! Дай мені хоч глянуть На народ отой убитий, На тую Украйну! (Т. Шевченко).

Значення в інших словниках

1. приголомшений — приголомше́ний: оглушенный [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. приголомшений — Чи є відмінність у вживанні лексем приголомшений і приголомшливий? Так, є. Приголомшений – 1. Дієприкметник від приголомшити. Приголомшений ударом. 2. Прикметник. Виражає замішання, пригніченість. Приголомшений вигляд. Приголомшливий – той, що приголомшує. Приголомшлива звістка.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
3. приголомшений — приголо́мшений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
4. приголомшений — (збентежений, дуже вражений чим-небудь) [сам] не при собі; сам не свій; як (мов) у воду опущений; як скупаний у мертвій воді; ні живий ні мертвий; як (мов, немов і т. ін.) громом прибитий (вражений).  Словник фразеологічних синонімів
5. приголомшений — I закаменілий, закам'янілий, закляклий, остовпілий, отетерілий, оторопілий, ошелешений, ошелешканий, сторопілий, шокований Фразеологічні синоніми: украй здивований; як громом прибитий; як громом уражений II див. зляканий  Словник синонімів Вусика
6. приголомшений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до приголомшити. 2》 у знач. прикм., перен. Який виражає замішання, пригніченість і т. ін. || Який не розвивається; загальмований.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. приголомшений — ПРИГОЛО́МШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до приголо́мшити. Він ішов звільна, хиткими кроками, мов п'яний або приголомшений важким ударом (І. Франко); Печальний, або нерішучий, або приголомшений гамом, топтався він, крутячи шиєю тонкою (М.  Словник української мови у 20 томах
8. приголомшений — ПРИГОЛО́МШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до приголо́мшити. Він ішов звільна, хиткими кроками, мов п’яний або приголомшений важким ударом (Фр.  Словник української мови в 11 томах