приголомшений
(збентежений, дуже вражений чим-небудь) [сам] не при собі; сам не свій; як (мов) у воду опущений; як скупаний у мертвій воді; ні живий ні мертвий; як (мов, немов і т. ін.) громом прибитий (вражений).
Та з тим голодний лицар мій Пішов додому сам не свій (Глібов, Вибране, 1957, с. 38); [Перун:] Пане начальнику, чого ви стали, як у воду опущений? (Франко, 9, 1952, с. 394); Минув уже тиждень, як спорожнів хутір П’ятигори, а люди, що залишились, все ще ходили, як скупані в мертвій воді (Панч, 4, 1982, с. 141); Микола вийшов од пана ні живий ні мертвий: він пішов додому, не промовивши ні одного слова, ходив цілий день, опустивши голову (Нечуй-Левицький, 3, 1965, с. 48); Отець Харитін приїхав додому, мов прибитий громом (Нечуй-Левицький, 4, 1966, с. 242); Від санітара Черниш дізнався, що його хотів бачити Сіверцев. – Але це так тільки мовиться. Бачити, – гірко сказав Шовкун. – Йому, бідному, нічого вже не судилось бачити… – Тобто як? – Без очей зостався… Євген стояв, наче вражений громом (Гончар, 3, 1959, с. 265).
Словник фразеологічних синонімів