пригощатися
ПРИГОЩА́ТИСЯ (ПРИГО́ЩУВАТИСЯ) (споживати те, чим частують, при зустрічі, в гостях і т. ін.), ЧАСТУВА́ТИСЯ, УГОЩА́ТИСЯ (ВГОЩА́ТИСЯ) розм., ГОСТИ́ТИСЯ розм., ПРИЗВОЛЯ́ТИСЯ розм., ПРИЧАЩА́ТИСЯ жарт., ПО́ШТУВАТИСЯ діал.; ГОСТЮВА́ТИСЯ діал.; МОГОРИЧУВА́ТИ (пити могорич). — Док.: пригости́тися, почастува́тися, угости́тися (вгости́тися), призво́литися, причасти́тися, попо́штуватися, уконтентува́тися (вконтентува́тися) заст. помогоричити, помогоричува́ти. Хоч я і був ситий, пообідав у студентській їдальні, але мусив пригощатись материними гостинцями (Є. Гуцало); — З Новим роком, панове товариство! — проголосив він, взявши свого келиха й піднесши його догори, — прошу частуватися (О. Досвітній); Серед тих, що вгощалися динями, особливим апетитом відзначався здоровий кругловидий паруб'яга (О. Гончар); Коваль горівки, хліба вніс, їдять, гостяться... (І. Франко); Господиня, немолода жінка, мовчки подавала на стіл страву, іноді тільки припрохуючи гостей призволятись (Б. Грінченко); Рятував мене од них (мишей) рудий мордатий кіт з порваними вухами, причащаючись за це молоком з мого глечика (Л. Первомайський); — А ви, Денисе Степановичу, поштуйтесь (Д. Бедзик); Був один пан у гостях і добре там гостювався, їв усякі страви і пив усякі вина (збірник "Україна сміється").
Словник синонімів української мови